У питанні пошуку роботи найбільшу роль відіграє щире бажання працевлаштуватися

Давно минули часи, коли можна було просто «відмічатися на біржі» й отримувати виплати. Насамперед, самі безробітні мають бути зацікавлені у своєму працевлаштуванні й активно включатися у пошук. Саме тоді співпраця служби зайнятості і клієнтів стає ефективною та дає бажані результати — переконує директор Козельщинської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості Світлана Білан, підтверджуючи це реальними прикладами

— Світлано Вікторівно, скільки громадян скористалися послугами районної служби зайнятості у поточному році і хто ці люди?
— До служби зайнятості звертаються різні категорії незайнятого населення — одні мають значний досвід роботи, інші лише закінчили навчальний заклад, у деяких, незважаючи на достатній досвід роботи, професія чи спеціальність втратили актуальність. Тому ми намагаємося забезпечити індивідуальний підхід до кожної людини з урахуванням досвіду роботи, потенціалу, а також рівня мотивації до працевлаштування.
Нині, станом на 1 вересня, на обліку у Козельщинській районній філії Полтавського обласного центру зайнятості перебуває 279 безробітних осіб. Загалом же за вісім місяців поточного року статус безробітного мала 821 людина. З початку року забезпечено роботою 553 громадяни, 323 з них мали статус безробітного. 432 особи брали участь у громадських роботах і роботах тимчасового характеру.
Якщо людина шукає роботу і не проти перекваліфікуватися, то ми надаємо їй таку можливість за рахунок Державної служби зайнятості у центрах професійно-технічної освіти. Зокрема, за направленням служби зайнятості проходили професійне навчання 178 громадян, 4 з них у цьому році закінчили навчання.
Як приклад, один із роботодавців-фермерів потребував кваліфікованого тракториста категорії «А». Ми направили безробітного на навчання, після закінчення якого у цьому році він був працевлаштований до роботодавця-замовника.
Нещодавно закінчив навчання електрогазозварник. Цього фахівця нам замовило підприємство з Горішніх Плавнів. Служба зайнятості оплатила його навчання і проживання. Чоловік зараз проходить практику, після чого приступить до роботи.
А у минулому році до нас за пошуком роботи звернулася молода дівчина 1993 року народження. Після з’ясування усіх даних наш фахівець запропонував їй профнавчання на базі ЦПТО Полтавської або інших областей. Нині вона навчається на базі Одеського ЦПТО, одразу після закінчення якого піде працювати за обраною спеціальністю «Адміністратор» на одне із підприємств Полтави, де уже підшукала роботу.
Ми проводимо навчання і дистанційно у центрі зайнятості для тих, хто не може виїжджати з дому. На жаль, у нашому районі є велика проблема із транспортним сполученням.
Та все одно раджу не боятися змін. Якщо хочете освоїти якусь професію або ж бачите, що робота не приносить морального і матеріального задоволення, треба шукати заняття до душі. Ніколи не пізно навчитися чогось нового.
Наведу також яскраві приклади успішної організації підприємницької діяльності за сприяння служби зайнятості у рамках проекту «Рука допомоги» для малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб. Троє мешканців нашого району успішно захистили бізнес-ідеї, розробили бізнес-плани, зареєструвалися як суб’єкти підприємницької діяльності. Це, передусім, козельщанин, наш першопроходець, який започаткував власну справу з вирощування зелені та квітів у теплицях. За умовами учасник пілотного проєкту шукає матеріали та обладнання, що йому потрібне, укладає договір, а служба зайнятості виконує роль платника.
Власну справу відкрила і сім’я переселенців, які живуть у Новій Галещині, мама і донька. Нині вони займаються виробництвом горіхової пасти і шоколаду.
Служба зайнятості також сприяла закупівлі обладнання для новоствореного кафе «Базар», що у Козельщині.
Усі ці люди бачать перспективи розвитку своєї справи та відчувають упевненість у завтрашньому дні. А для нас найкращий результат, коли вчорашній безробітний стає успішним підприємцем і згодом залучає до співпраці найманих робітників, створюючи робочі місця.

 — А як ви співпрацюєте з роботодавцями?
— Закономірно, що у нашому аграрному регіоні основними роботодавцями виступають керівники фермерських господарств. Вони не спроможні повною мірою задовольнити потреби ринку праці. І щоб зацікавити їх у створенні додаткових робочих місць, ми пропонуємо їм широкий спектр різноманітних соціальних послуг, зокрема: надання послуг з добору працівників; організацію професійного навчання безробітних під конкретні замовлення роботодавців; організацію громадських та інших робіт тимчасового характеру; компенсацію роботодавцю єдиного соціального внеску; різноманітні консультаційні та інформаційні послуги тощо.
Приміром, нещодавно влаштували працівника на фермерське господарство у Говтву. За нього служба зайнятості компенсує роботодавцю єдиний соціальний внесок.
Після скорочення у Козельщинському відділенні «Полтавагаз» у нас було багато фахівців з цієї організації. Одного із них, особу з обмеженими фізичними можливостями, ми працевлаштували. Довго умовляли роботодавця (ПП Чіп Н.А.), що він їм дуже потрібен. І нині цей працівник успішно там працює.

 — Чи можливо працевлаштувати всіх безробітних, які перебувають на обліку? На які професії сьогодні є найбільший попит?
— Справа у тому, що існують певні проблеми. Зокрема, невідповідність попиту та пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі. Гостро відчувається відсутність вакансій для осіб з вищою освітою. Дуже велика кількість вакансій не укомплектовується саме через нестачу робітничих рук.
Крім того, середній рівень заробітної плати, яка пропонується роботодавцями шукачам роботи, часто занижений. Тобто, якщо є вакансії для спеціалістів вищого рівня, то роботодавець виставляє таку заробітну плату, яка не відповідає цим кваліфікаціям. Працівники з робітничими професіями заробляють набагато більше, ніж фахівці з вищою освітою.
Приміром, зовсім нещодавно на Полтавський ГЗК пішов працювати фахівець з вищою освітою — менеджером з логістики. Тривалий час він не міг знайти роботу, оскільки його не влаштовувала заробітна плата, яку пропонували роботодавці. А зараз усе чудово — людина працює за професією і з гідною оплатою праці, як і хотіла.
Сюди ж ми працевлаштували ще й електрогазозварника. Варто додати, що це підприємство проводить ретельний підбір кадрів.

— Де у районі найбільша проблема із роботою?
— Найгірша ситуація із працевлаштуванням у Мальцях, Улинівці, Хорішках, Приліпці, Пісках, тобто у віддалених селах. У Мальцях, наприклад, узагалі немає зв’язку навіть із райцентром, їздять то шкільним автобусом, то просяться під’їхати із сільським головою чи з кимось із знайомих. Незважаючи на те, що у їхньому селі діє досить потужне підприємство «Метекс-Агро», роботодавець, очевидно, не дуже переймається соціальним рівнем своїх людей. Раніше через ті краї курсував кременчуцький перевізник, але потім рейси, за його словами, стали нерентабельними і їх скасували.
Є проблема підвезення і в Сушках, але там багато фермерів, з якими у нас налагоджений контакт, тож вони своїх людей беруть на роботу.
А не так давно у сушківський магазин продтоварів ми допомогли влаштуватися на роботу одинокій мамі з Бреусівки. Довгий час жінка, родина якої ще й малозабезпечена, перебувала у нас на обліку, оскільки у Бреусівці, окрім «Добробуту», більше роботи немає.
Загалом вакансій достатньо, якщо брати до уваги роботу не лише на місцях, а й в інших населених пунктах, і не тільки по району. Аби ще були можливості у людей добиратися до роботи.
Наприклад, кременчуцькі підприємства пропонують багато вакансій, але підвіз не пропонують, тож не всі погоджуються туди їздити, освоювати нові професії. А хто погоджується, того навчаємо і працевлаштовуємо.
На Біланівський і Полтавський гірничо-збагачувальні комбінати зараз також немає підвезення, хоча ми ведемо переговори щодо цього питання. Їм необхідні електрогазозварники, водії, а кожному електрогазозварнику потрібні два слюсарі у помічники. Отож якщо ми підберем стільки фахівців, щоби роботодавцю було вигідно їх возити, буде організовано підвезення працівників.
Але ж електрогазозварники потрібні не тільки на ГЗК. І тут є проблема: люди не мають досвіду або ж не хочуть вчитися, особливо ті, хто вже середнього віку.
Глобинські підприємства з переробки молочної та м’ясної продукції зараз не підвозять своїх працівників, перейшли на вахтовий метод роботи, надають їм житло.
Є організований підвіз швачок у Горішні Плавні.
Доставляє своїх працівників і Кременчуцька птахофабрика, що раніше називалася «Росія». Вони забирають на роботу людей із Солониці і Нової Галещини.
Також возить Решетилівська фірма від маслозаводу, вони охоплюють Хорішки, Буняки і Говтву. Отож ми направляємо на ці підприємства тих людей, які живуть у тій місцевості.

  — А як служба зайнятості  допомагає військовослужбовцям, демобілізованим із зони АТО/ООС?
— Зідно з рішенням сесії Полтавської обласної ради передбачено надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання для працевлаштування (не менше, ніж на два роки, за направленням центру зайнятості) учасників бойових дій з числа учасників АТО, операції об’єднаних сил, членів їх сімей,  членів сімей загиблих (померлих внаслідок поранення, контузії або каліцтва) учасників АТО/ООС.
За цією програмою для заохочення роботодавців ми готові придбати матеріали або обладнання на облаштування робочого місця на суму до 40 000 гривень. Бажаючі вже є: двоє учасників АТО/ООС і двоє роботодавців, з якими нині працюємо.
Але тут є нюанс. Як я вже говорила, у нашому регіоні, в основному, сільгосптоваровиробники, а у них роботи взимку немає. Саме тому бажаючих узяти колишніх військовослужбовців на роботу багато, але немає можливості упродовж двох років забезпечувати робоче місце. Та й не завжди сама людина хоче працювати, хтось надумає поїхати за кордон, комусь трапиться привабливіша робота тощо. Якщо ж трудовий договір переривається, неважливо з яких причин, роботодавець має повернути кошти з різницею сплачених податків за відпрацьований час.

— Нині усе більше людей їде працювати за кордон. Чи можливе офіційне працевлаштування через службу зайнятості?
— Так, але на даний час тільки в Ізраїлі. Можливість тимчасового працевлаштування кваліфікованих працівників на ринку праці Держави Ізраїль надана українським громадянам у рамках міждержавної двосторонньої Угоди, укладеної між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль про тимчасове працевлаштування українських працівників в окремих галузях на ринку праці Держави Ізраїль від 7 червня 2016 року. Відповідно до Угоди визначено чотири професії для працевлаштування висококваліфікованих українських фахівців у будівельній галузі цієї країни: опалубник, арматурник, лицювальник, штукатур.
У нашому районі було двоє бажаючих, які подали документи на працевлаштування до Держави Ізраїль. Справа у тому, що вимоги до майбутніх працівників ізраїльські роботодавці висувають досить високі (стан здоров’я, професійні іспити, консульська перевірка), але й гарантують достойну заробітну плату й повний соцпакет.

– Часто доводиться чути, що безробітних знімають з обліку і позбавляють фінансової підтримки, бо вони відмовилися від запропонованих вакансій. Чому так стається?
— Однією з основних функцій Державної служби зайнятості є допомога у пошуку роботи. Людина приходить і стає на облік, отримує допомогу. Однак, відповідно до закону «Про зайнятість населення», права і обов’язки обох сторін взаємні. От ми даємо безробітному направлення на роботу, підходящу за освітою та досвідом. Роботодавець згоден прийняти цю людину, але вона відмовляється. За дві відмови ми знімаємо з обліку в районній філії, бо така людина не хоче знайти роботу. Вона приходить, щоб отримати субсидію, допомогу по безробіттю, допомогу малозабезпеченим. А насправді неофіційно працює й має непогані заробітки, але ніде не оформлена і не сплачує жодних податків. У питанні пошуку роботи найбільшу роль відіграє щире бажання людей працевлаштуватися, тоді ми докладемо усіх зусиль, щоб допомогти таким людям.

Спілкувалася
Наталія РОМАНЧЕНКО

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *