SONY DSC

До всього треба підходити з розумом. І до протесту — теж

Японські вчені зуміли оживити і майже місяць підтримувати життєдіяльність мертвого мозку мишей. Археологи в Єгипті виявили 30 саркофагів із муміями, датованими приблизно Х віком до нашої ери. Уряд Італії збирається ввести з 2020 року так званий «податок на цукор» (на газовану воду з додаванням цукру). Австралійський авіаперевізник Qantas виконав найтриваліший в історії (19 годин) комерційний безпосадковий рейс із Нью-Йорка до Сіднея із 49 пасажирами на борту

Минулого тижня Лутовинівка знову протестувала, але цього разу вже конструктивніше. Точніше, не вся Лутовинівка, а жителі вулиці Короленка та прилеглих до неї.
Хто не в курсі, поясню. Цій вулиці не пощастило двічі. По-перше, вона є частиною автошляху, що веде до траси Полтава — Олександрія, і якою під час сезону збирання врожаю на повній швидкості мчать важковагові фури з зерном. По-друге, саме на цій вулиці, на околиці села, розташований елеватор агрохолдингу «Астарта – Київ».
І ось саме вулицею Короленка їздять 60-тонні вантажівки, не збавляючи швидкість у населеному пункті, як того вимагають Правила дорожнього руху, — а на цій же вулиці розташована школа. Та водії не зважають на знаки пішохідних переходів, адже для них головне — «голи, очки, секунди». Але це не одна біда. Важковаговики гуркотять, розбиваючи щойно відремонтовану асфальтівку, на яку торік пішло понад 700 тисяч гривень з обласного бюджету; а попутно — ще й розхитуючи будинки місцевих селян. Ще одна обставина, на яку скаржаться лутовинчани, — відходи від сушіння зерна кукурудзи з елеватора летять на навколишні двори, вкриваючи в них усе суцільним шаром. І нарешті — за словами мешканців села, через карбамідно-аміачну суміш, яка зберігається на елеваторі, вода у колодязях стала непридатна для пиття, а обіцяний водогін ніяк не збудують…
Тому лутовинчани кілька разів перекривали автодорогу, не пропускаючи завантажені фури. Щоправда, остання така акція була підкріплена листом із кількома десятками підписів на адресу керівництва області, місцевої влади та керівництва агрохолдингу «Астарта-Київ».
Я повністю розумію обурення моїх односельців. Але в той же час не можу не задатися запитанням: хіба раніше цією вулицею не їздили навантажені фури? То чому «вулкан пробудився» лише тепер, причому відразу ж — перекриттям траси? Адже можна було почати зі звернень до місцевої влади, потім — до обласної (якщо місцева не зреагувала). У нашому ж випадку керівництво агрофірми «Добробут», яка підпорядковується «Астарті», відразу ж прибуло на зустріч із лутовинчанами, попередньо виконавши декілька вимог, окреслених у листі; але принагідно зауважило, що дотепер ніяких письмових скарг до агрофірми не надходило, тому вважалося, що все нормально…
Словом, протестна акція лутовинчан стала верхівкою айсберга, яку видно з-під води. А «під водою», тобто прихованими від поглядів, виявилися кілька причин. Перша — очевидна потреба у постійному діалозі між селянами та керівництвом «Добробуту» й об’єднаної територіальної громади. Більшість претензій лутовинчан ґрунтувалася на тому, що люди просто не володіють інформацією з цього питання; це стосується, зокрема, будівництва водопроводу і тротуару на цьому краю села; відповідності діючим нормам обсягів викидів у повітря обладнанням елеватора. Друга — відсутність належного контролю з боку поліції дотримання водіями вантажівок належного швидкісного режиму та норм завантаження. Третя, і, мабуть, основна: вже давно назріла необхідність у будівництві об’їзної дороги біля Лутовинівки (до речі, як і побіля самої Козельщини). Я впевнена, що більша частина проблем просто би розтанула, якби через населені пункти не гуркотіли 40-60-тонні вантажні автомобілі. Адже заборонити їх неможливо — це технічний прогрес. Значить, спрямувати у належне русло, щоби цей прогрес служив на благо і без шкоди людині.
Лутовинівський протестний рух узяв тайм-аут — селяни поки що чекають, доки їхні першочергові вимоги стосовно безпеки їхньої життєдіяльності будуть виконані. Відеосюжет про зібрання на дорозі дивіться на нашому каналі на YouTube. Ми слідкуватимемо за подальшим розвитком подій, а ви — залишайтеся з нами. Наступна зустріч — через тиждень.

Надія ЛИТВИН

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *