SONY DSC

Найбільша удача в житті — знайти справжнього друга

У Непалі переповнений автобус з’їхав з гірського шосе в річку; загинули 17 людей, понад 50 травмовані. Виконавчий директор
і президент компанії McDonald’s позбувся своєї посади через службовий роман. У Словаччині заборонили диких тварин у цирках; порушення заборони тягне за собою штраф у розмірі до 20 тис. євро. У Франції шторм «Амелі» залишив без світла 140 тисяч будинків. У Зімбабве 11-річна дівчинка боролася з крокодилом та видряпала йому очі, щоб урятувати свою 9-річну подругу; дівчатка не постраждали

Цікава річ — дитяча дружба. У когось вона закінчується разом із дитинством, а для когось друзі дитинства залишаються друзями на все життя. Я вирішила провести невеличке дослідження і попрохала наших читачів поділитися найяскравішими моментами із життя, пов’язаними з друзями та дружбою. Відповіді отримала найрізноманітніші, і висновки з них про друзів і дружбу можна зробити неоднозначні. Судіть самі.
— Якось ми з двома моїми одногрупниками ішли через будівельний майданчик. Вибігла велика собака і рвонула до нас. Перший товариш штовхнув мене до неї, а сам злетів на паркан. Другий вискочив попереду мене і засунув собаці сумку в пащу… Відтоді з першим не спілкуюся, а з другим — кращі друзі ось уже 15 років.
— Я четвертий місяць живу і працюю сама в іншій країні. Одного дня мої друзі подзвонили мені в чат, і ми довго з ними розмовляли, сміялися. Але коли всі пішли спати, я раптом зрозуміла, що я не просто сама в квартирі — я сама-самісінька у всій країні! Немає такої людини, яка могла б приїхати до мене чи до якої я б могла приїхати, щоб урятуватися від самотності. І мені дуже страшно…

А ось розповідь медика, яка доводить, що опинитися на самоті у скрутній ситуації можна не лише за кордоном, але й у власному домі:
— Приїхали на виклик до пацієнта з надміру високим кров’яним тиском. Стан стабілізували, але треба везти до лікарні. Хворий сам іти не в змозі, потрібно когось, щоб його нести на ношах. А важить багатенько, зі слів дружини, десь півтора центнери… Після надання першої допомоги просимо жінку, щоби знайшла когось, хто допоможе завантажити пацієнта у машину «швидкої». Надворі ніч. Навколо — ані душі. Значить, надія на сусідів. А дружина нам відповідає: «Знаєте, він такий скандаліст! Умудрився з усіма сусідами пересваритися. Так що його ніхто не понесе. Марно і просити…»
Але ж везти треба. Зателефонувала диспетчеру, а він нам на допомогу відправив бригаду, що складалася з чоловіків, — добре, що якраз була вільна. Спільним зусиллями (четверо чоловіків і дві жінки) хворого донесли до машини і доставили до приймального відділення для подальшого лікування…

Кожному з вас бажаю, щоб у вашому житті була людина, якій можна зателефонувати серед ночі, щоб поділитися раптовою радістю чи горем; яка примчить до вас за першим же покликом. І до якої поспішите ви, щоб підтримати у важку хвилину.
І не забувайте, що з «Козельщинськими вістями» ви ніколи не почуватиметеся самотніми. Тож зустрінемося на цьому ж місці в цей же час наступної п’ятниці, залишайтеся з нами!

Надія ЛИТВИН

Please follow and like us:
error

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *