Андрій Підлісний: «Мисливську галузь хочуть знищити — ми не можемо і не будемо мовчки погоджуватися з цим!»

Мисливці знову б’ють на сполох: у законодавчій площині хочуть втілити ініціативи, які не мають нічого спільного ні з думкою професійної спільноти, ні з практикою європейських країн

На жаль, нині мисливське господарство не є і не сприймається владою як повноцінна галузь народного господарства. А численні заборони у цій сфері — необдумані, безпідставні та шкідливі для тваринного світу, переконані члени Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР).
Приміром, законопроєкт №0870 від 29.08.2019, поданий на розгляд Верховної ради України, пропонує виключити зі списку хижих та шкідливих тварин вовка, — пояснює директор Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського господарства УТМР Андрій Підлісний. — Ініціатива під №2232 від 04.10.2019 узагалі передбачає виключення поняття регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин. А проєкт №2448 від 14 листопада 2019 року, у якому йдеться про зміни порядку обліку тварин, які віднесені до державного мисливського фонду, призведе до додаткових бюджетних витрат, втрати робочих місць тощо. Це ціла низка питань, від яких напряму залежить існування самої мисливської галузі у нашій країні.
Невдовзі після прийняття до розгляду останнього нормативного акту, 9 грудня минулого року на засіданні ради Полтавської обласної організації УТМР було прийняте рішення про направлення звернення до президії Всеукраїнської ради ГО «УТМР» стосовно проведення форуму користувачів мисливських угідь системи ГО «УТМР» та членів Товариства, із запрошенням представників центральних органів виконавчої та законодавчої влади, науковців та інших представників мисливської галузі України, незалежно від форм власності, і зацікавлених осіб, із порядком денним «Мисливська галузь України, визнання її на законодавчому рівні та шляхи реформування». Звернення одноголосно підтримали, зібравши для цього понад п’ять тисяч підписів.
19 грудня вже на засіданні президії Всеукраїнської ради ГО «УТМР» після розгляду цього звернення було створено робочу групу для вивчення можливості проведення Всеукраїнського форуму представників мисливської галузі.
Паралельно голова ради Полтавської обласної організації ГО «УТМР» Костянтин Боровик відправив окреме звернення до Президента України, у якому зазначив, що мисливська галузь в Україні, на жаль, є збитковою порівняно з європейськими країнами саме через недосконалу законодавчу базу, а також через те, що фактично сприймається як розвага певної частини нашого суспільства, захопленням якої є полювання. Він також виявив готовність надати свої пропозиції з даного питання, сформовані на підставі практичного досвіду роботи у мисливському господарстві та громадській організації системи Українського товариства мисливців і рибалок.
— На жаль, як показали останні зустрічі з членами Товариства та представниками громадськості, люди мало розуміють, у чому полягає суть поданих законопроєктів, — зазначає Андрій Підлісний. — Тому наша мета — пояснити хоча б головні їхні аспекти та який вплив на мисливську галузь матиме їхнє прийняття. Адже від цього залежить подальша доля як мисливців, так і пересічних людей, які можуть постраждати від непродуманих рішень законотворців.

Отже, як уже зазначалося вище, на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування знаходиться законопроєкт №0870 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни та флори згідно з міжнародними угодами).
Законопроєктом пропонується у ст. 52-1 ЗУ «Про тваринний світ» до заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу додати холодну метальну зброю, що суперечить європейській і загальносвітовій практиці.
Пропонується внести зміни до визначення терміну «жорстоке поводження з тваринами» у ст. 1 Закону «Про захист тварин від жорсткого поводження». Якщо у чинній редакції Закону жорстоким поводженням з тваринами визнається нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, то законопроєктом запропоновано виключити слова «вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів». Це означає, що під жорстоким поводженням з тваринами можна буде розуміти, наприклад, полювання з мисливськими собаками, що є розповсюдженою у всьому світі практикою, і навіть риболовлю «на живця».
Пропонується прийняття поправки про заборону використання набоїв зі свинцевим шротом у всіх поясах особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води та об’єктів централізованого питного водопостачання та на відкритих водоймах, що відноситься до джерел питного водопостачання. Тобто під заборону полювання зі свинцевим шротом може потрапити більшість водойм на території мисливських угідь. Також значна частина мисливців є власниками зброї, не розрахованої для використання альтернативних видів шроту. Відтак його заборона потребуватиме значних витрат з боку мисливців.
Законопроєкт передбачає заборону перебування з рушницею у загоні під час облавного полювання (ст. 20 ЗУ «Про мисливське господарство»). Згідно з чинним законодавством власник зброї не має права залишати її без нагляду або передавати стороннім особам. Отже незрозуміло, куди мають подіти свою зброю мисливці, які беруть участь у полюванні у якості нагоничів (у загоні).
Врешті, пропонується заборонити в Україні полювання на усі види тварин, занесені до Списку ІІ Бернської Конвенції, тобто, і на вовка.

Наразі у комітеті опрацьовуються також і зміни до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» за №2448. Пропонується впровадження системи відкритого доступу громадськості до стану популяцій мисливських тварин у проведенні їх обліку та встановлення лімітів на їх вилучення (добування), розробка та затвердження науково-обґрунтованих методик обліку диких тварин з залученням представників науковців, громадських організацій (діяльність яких пов’язана із захистом навколишнього середовища і (або) об’єктів тваринного світу) та інші інституції громадянського суспільства, — йдеться у пояснювальній записці до проєкту.

Та найбільше обурення викликав проєкт №2232 про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які стосуються підготовки собак мисливських порід до полювання, а також регулювання чисельності деяких видів диких тварин. Варто зазначити, що мисливці навіть зареєстрували дві електронні петиції на сайті Президента та Верховної Ради України, де просять президента і народних депутатів зняти його з розгляду.
У петиції на сайті ВРУ зазначається: «Попри те, що Україна обрала євроінтеграційний політичний курс, нині абсолютно протилежні вектори задаються органами законодавчої та виконавчої влади у сфері мисливськогосподарської діяльності! На відміну від країн Євросоюзу наша держава згорнула фінансову підтримку цієї важливої галузі з винятковими екологічними, зокрема охоронними і біорегуляторними функціями. Більше того, наразі значна частина державних діячів, за підтримки фінансованих з-за кордону зоозахисних громадських організацій, будує на знищенні мисливської галузі політичні піар-кампанії, займаючись відвертим та зручним для себе екопопулізмом, котрий не передбачає жодних практичних кроків для збереження довкілля. Як результат, нині в Україні об’єкти природо-заповідного фонду нерідко знаходяться у ще гіршому екологічному стані, аніж мисливські угіддя, а мисливська галузь зазнає постійно зростаючих утисків, зокрема таких як: закриття весняного полювання, неправомірне та безперспективне занесення мисливських видів тварин до Червоної книги, скорочення площ угідь і строків полювання, обмеження повноважень єгерської служби у боротьбі з браконьєрством, постійні спроби провести через Верховну Раду антимисливські законопроєкти, останній з яких (№ 2232) по суті передбачає знищення мисливської кінології та ставить під загрозу епізоотичне благополуччя країни у цілому! Все це давно не притаманно країнам ЄС, на яких ми рівняємося. Мисливців і мисливську галузь там шанують, фінансують і всіляко підтримують, а екорадикалів, навпаки, перевіряють на фінансову доброчесність та притягують до відповідальності!»
Водночас автор петиції, розміщеної на сайті Президента України, підкреслює: «Дана заборона призведе до значного зниження кількості мисливців, що полюють із собаками, що у свою чергу негативно вплине на кількість підранків у сезон полювання. Мисливець, який не має собаки чи має, але непідготовлену, не в змозі ефективно переслідувати пораненого звіра, отже виникає велика вірогідність залишення такої тварини в угіддях напризволяще. Найвищу загрозу собака, що не навчена належним чином, складає саме для себе. Окремо викликає занепокоєння заборона на проведення іспитів мисливських собак. Світова практика довела, що лише випробування робочих якостей мисливських собак може забезпечити належну якість їх поголів’я і відповідно необхідну кількість робочих собак, здатних виконувати завдання з розшуку дичини, та привчити молоде покоління мисливців саме до екологічного полювання…
Також не можна ігнорувати, що заборона випробувальних станцій поставить перед суспільством ще актуальніше питання: проблеми сказу та африканської чуми свиней. Сказ напряму пов`язаний з кількістю лисиці у природі, регулювання якої є завданням мисливських організацій за допомогою собак норних порід…» 

— Як бачите, усі ці законопроєкти тією чи іншою мірою стосуються ведення мисливського господарства та полювання, — підсумовує Андрій Підлісний. — У той же час самих мисливців не долучають до розробки цих нормативно-правових актів, а прийняття їх без обговорення та залучення до опрацювання представників цієї галузі призведе до суттєвого погіршення умов ведення мисливського господарства. У той час як Європа розвиває мисливську галузь, в Україні повністю ігноруються принципи Європейської хартії полювання та біорізноманіття. Отож я звертаюся до усіх небайдужих, не тільки мисливців і членів УТМР: не можна мовчати і залишатися байдужими! Нам потрібно згуртуватися і докласти усіх зусиль, щоб не допустити знищення мисливської галузі, а разом із нею — і природно-заповідного фонду.

Підготувала Наталія РОМАНЧЕНКО

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *