Про зимове меню для лісових мешканців дбають єгері

Щороку з настанням зимової пори працівники Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства, єгері та активні члени УТМР підгодовують диких тварин

В.Подлесний, 28 січня, облаштування пурхалець для птиці

Зокрема, у мисливських угіддях нашого району зимову поживу розкладають по 15 пурхальцях для птиці; забезпечують сіном, зерном та колодами з сіллю 8 підгодівельних майданчиків для копитних; облаштували 6 годівниць для косуль і 140 колод солонців — для зайців.

Ю.Литвин, 31 січня,
поточний ремонт
годівниць і викладення кормів
Л.Зубенко, 28 січня, встановлення
стовпчиків для солонців

— Хоча площа наших мисливських угідь понад 60 тисяч гектарів, підгодівлю тварин ведемо тільки у місцях, де спостерігається їх масове скупчення, подалі від людних місць і доріг загального значення, — розповідає директор Козельщинського ГМРП Андрій Підлісний. — Це у жодному разі не приручення, а допомога у складний період року. Підгодівля не повинна замінювати природну кормову базу та перешкоджати природним інстинктам звірини. Ще наприкінці осені ми заправили годівниці кормами та сіном, солонці — сіллю. У ці зимові дні слідкуємо, щоб харч був постійно. У тварини виробляється певний інстинкт — вона знає, що, прийшовши до годівниці, знайде там корм. Якщо корму не знайде, буде його чекати. Наявність слідів біля наших годівниць — свідчення того, що звір звик до цих місць, а отже — нікуди не піде із наших мисливських угідь.

В.Сьомкін, дільниця №1 поблизу Юрків

Головний мисливець району зазначає, що зимова підгодівля «пом’якшує» основний екологічний чинник, забезпечує збереження природного корму, знижує збитки лісовому та сільському господарствам, концентрує звірів у потрібному місці і в потрібний час, утримує їх на обмеженій території, запобігаючи міграції, поліпшує фізичний стан, підвищує плодючість самок, є профілактикою захворювань шляхом уведення мікроелементів з кормом, допомагає обліку чисельності тварин.
— Я щиро дякую за самовіддану роботу єгерям і мисливцям нашого господарства Леоніду Зубенку, Юрію Литвину, Віталію Подлесному, Миколі Рою, Владиславу Сьомкіну, — підсумовує Андрій Підлісний. — Ці люди не шкодують ні часу, ні сил, у будь-яку погоду готові їхати й працювати на ділянках, дбати про братів наших менших.

Наталія РОМАНЧЕНКО

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *