«Заламіную її і зберігатиму вдома»

До редакції завітав Євген Опришко, пенсіонер, колишній директор дитячої музичної школи, автор музики до гімну Козельщинського краю. І приніс незвичайну, навіть рідкісну газету: «Розгорнутим фронтом» від 20 грудня 1940 року.

— Це період — фактично за пів року до війни, розповідає Євген Іванович (на знімку). — Знайшов я її випадково. У 2017 році померла моя сестра, її діти продавали хату і забирали звідти всі портрети (як вони висловилися — «усе мертвими обвішали»). І за стінкою одного з них як прокладка лежала ця газета. Я коли узяв її у руки, роздивився, то сказав своїм племінницям: «Збережіть цю газету, бо в ній колись працював Олесь Гончар». І дівчата, спасибі їм, зберегли її і привезли мені.

Я всю газету прочитав, навіть оті вірші про Сталіна. Читав із захватом, бо усвідомлював: аж звідки воно прийшло! Перехоплює дух! Адже це справжній свідок, відображення історії цілої епохи; не простий папірець, а друкований орган тодішньої довоєнної влади. І я цю газету зберігаю. Не хочу передавати її ні до якого музею. Адже який музей був у Солониці за керівництва Бориса Олексійовича Шалкова — і що з нього залишилося? А козельщинський музей? Іван Іванович Кулик скільки тоді туди настягував… Коли музей розгромили, фотографії зі стендів біля туалету восени під дощем валялися, вітер їх розносив. Було аж не по собі, коли бачив, як люди, йдучи до туалету, топчуть оті фотографії… Я не хочу, щоби подібна доля спіткала і такий рідкісний примірник газети «Розгорнутим фронтом». Заламіную її і зберігатиму вдома. Можливо, колись у Козельщині організують краєзнавчий музей, то буде для нього цінний експонат.

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *