Щоб не думали, що окупанти тут шоколадки роздавали…

Близько 30 мільйонів людських втрат поніс СРСР у Другій Світовій війні. Окрім втрат безпосередньо на фронтах налічувалося чимало жертв серед полонених, а на окупованих територіях потерпало ще й цивільне населення. Останнє особливо стосувалося України, яка повністю була окупована німецько-фашистськими загарбниками

Після звільнення українських міст і сіл перед органами влади, Народним комісаріатом внутрішніх справ (НКВС) постало завдання вивчити ситуацію під час окупації, зокрема і на предмет її жертв серед населення. У різних районах виконували це по-своєму. Такий висновок я зробив, бо вивчав архіви СБУ і знайомився з такими матеріалами по всій області. З документів стосовно Козельщинського району я з’ясував, що працівник НКВС, якийсь лейтенант Федосєєв спромігся допитати обмежену кількість свідків лише у Козельщині та Мануйлівці, про що свідчать складені акти. Тому узагальнені дані по району, тим більш конкретні приклади носять відносно умовний характер. Але навіть наявний матеріал свідчить про тяжкі злочини нацистів та їх прихвостнів, яким немає строку давності. Бо нині можна почути твердження, що німецькі окупанти тут шоколадки роздавали…

Далі наведу лише окремі витяги з документів, доповідних записок по лінії НКВС. У них указано, що за період окупації в Козельщинському районі заарештовано понад 4 тисяч осіб. Особливо потерпали працівники партійно-господарського активу, військовополонені. Розстріляно та замордовано близько 200 осіб.
Не можна без хвилювання читати акт, підписаний головою Козельщинської сільської ради, представниками медиків, учителів, духовенства, які у квітні 1944 року відкрили яму у глинищі місцевого цегельного заводу, де і проводилися ці розстріли. Зафіксовані також і свідчення їх очевидців. Часто жертв привозили ледь живих від знущань. Тортури продовжувалися і на місці розстрілів. Усього у цій ямі виявлено 19 трупів чоловіків і 5 жінок. Серед розстріляних був директор Козельщинського м’ясокомбінату Леонід Ткаченко, комуніст, партизан. При розкопках виявили, що цей чоловік загинув, затиснувши в кулаці аркуш паперу, на якому була написана його особиста присяга своїм товаришам.
Також розстріляли окупанти невідомого військовополоненого та мешканку с. Задовги Стеценко, яка його переховувала. Серед розстріляних був і житель с. Бригадирівки Я.А.Литвин, котрий на посаді старости громадського двору за завданням партизанської групи проводив підривну роботу; а мешканець с. Чорноглазівки Василь Голуб розстріляний після жорстоких катувань як батько офіцера Червоної Армії. У 1942 році в Козельщині була заарештована невідома жінка кавказької національності та після страшних тортур розстріляна як партизанка. Багато розстріляно невідомих людей, особливо військовополонених.

Багато жертв фашистського режиму налічувалося і в селах району. Зокрема 1942 року у Бригадирівці розстріляні як євреї дружина М.Д.Стеценка, 5 дочок, 2 сина і 2 онука.
Перед відступом у 1943 році фашисти спалили практично всі села, хоча люди намагалися врятувати свої оселі. Характерний приклад у с. Мануйлівці. Трьох жінок нацисти зґвалтували, потім кинули у вогонь. Одна з них загинула разом із малолітньою дитиною. Розстріляні ще троє жителів цього села, а також двоє військовополонених.
В актах указані організатори та виконавці розстрілів: керівники німецьких комендатур та жандармерій, поліцаї. Багатьох арештованих перевозили в Кобеляцьку окружну жандармерію, де їх сліди губилися…

В.МАТВІЄНКО,
полковник СБУ у відставці
м. Кременчук

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *