«…І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів… Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав»

7 червня ми з вами урочисто святкуємо Тройцю, яку ще називаємо П’ятидесятницею

Настоятель Свято-Миколаївського собору ПЦУ в м. Кременчуці, протоієрей Володимир МАКОГОН

Старозавітне свято П’ятидесятниці нагадувало євреям про вихід ізраїльтян із рабства єгипетського та дарування через Мойсея у 50-ий день двох скрижалей з десятьма заповідями Божими.
Ми ж християни святкуємо Новозавітну П’ятидесятницю, бо на 50-й день після Воскресіння Христа Дух Святий зійшов на апостолів і учеників Христових. Усі вони перебували в Єрусалимі і святкували П’ятидесятницю Старозавітну. Книга діянь апостолів розповідає, що ближче до ранку Дух Святий у вигляді вогняних язиків зійшов на оселю, де перебували ученики Спасителя. Разом із ними була і Пресвята Богородиця, Приснодіва Марія. Під час зшестя Духа Святого у вигляді вогняних язиків на голови учеників Христових апостоли просвітилися пізнанням Божественної істини. Вони пригадали й усвідомили кожне слово Спасителя. Апостоли отримали від Бога дар — розуміти і говорити мовами інших народів, які вони до цього ніколи не вивчали і не використовували. Це необхідно було для розповсюдження слова Божого по всьому світу. Учні Христові отримали ще один дар від Бога — іти і пропові-дувати всім народам те, що заповідав їм Спаситель перед своїм Вознесінням. Тож зшестя Духа Святого дало можливість апостолам у всій повноті виконати їхню місію.
Святкуючи урочисто День П’ятидесятниці, православна церква називає його святом Тройці, тому що, за вченням Святих отців, відкрилася третя іпостась Божества: Бог Дух Святий, який у вигляді вогняних язиків зійшов на апостолів Христових. Саме тому це свято має два найменування: П’ятидесятниця — бо Дух Святий зійшов у 50-й день після Воскресіння Христового; і Тройця — бо в цій події ми бачимо третю іпостась Бога — Духа Святого.
Перед урочистостями з нагоди П’ятидесятниці за нашою православною традицією у суботу ми поминаємо усіх у Бозі спочилих отців, братів і сестер наших. Ця субота так і називається: Троїцька поминальна субота, бо відбувається загальне поминання спочилих у молитвах із проханням до Бога прощення всіх провин і упокоєння їхніх безсмертних душ.
У звя’зку з пандемією коронавірусу ми з вами не могли відвідати місця захоронення тіл рідних і близьких нам людей на дев’ятий день після Великодня — Радоницю. Тому рішенням Священного Синоду Православної Церкви України загальне поминання спочилих на місцях захоронення тіл православних християн перенесено з Радониці на Троїцьку поминальну суботу. Священний Синод благословляє у цей день по можливості відвідувати кладовища. Але поминання має відбуватися не їжею і не питієм, бо в цьому немає ніякої користі ні тим, хто поминає, ні тим, кого поминають, — а у молитвах. І прохати Бога простити всі свідомі й несвідомі їхні гріхи та провини, упокоїти їхні душі й оселити їх у місці світлому, місці тихому, де немає недуги, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя.

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *