Благодатні зцілення хворих, які звертаються до Козельщинської ікони Божої Матері

Продовження. Початок — у №10 від 6 березня, №12 від 20 березня, №20 від 15 травня 2020 р.

За книгою Владіміра Щеглова «Икона, творящая чудо», виданою у 1884 році і перевиданою за участі та сприяння Костянтина Бобрищева

10) 1882 року, квітня 1-го дня комісією, призначеною для дослідження благодатних зцілень біля св. образу Козельщанської Божої Матері, була надана наступна заява від дворянки Кременчуцького повіту, містечка Келеберди жительки, Дарії Карпівни Ляпіної:
«Рідний син мій Дементій, тринадцяти літ від роду, минулого 1881 р. 1-го серпня, повернувшись із поля, де він наглядав за домашньою худобою, виявив ознаки якоїсь дивної хвороби. У нього віднялися ноги, весь він похолов і позбавився всілякого руху, так що ми прийняли його за мертвого. Однак життя у страждальцеві залишалося, але подальший розвиток недуги позначався припадками хвороби падучої. Припадки ці повторювалися на день по декілька разів. Корчі рук і ніг, позбавлення мови і спотворене обличчя приводили мене у відчай. Я не знала, до кого звернутися, у кому і де шукати допомогу стражденному. Нарешті, наважившись покласти своє уповання на Господа, я вирушила у село Козельщину, щоби біля Божої Матері — чудотворного Її образу, попрохати допомоги моєму стражденному синові. Під час звершення молебню біля св. ікони хворий спочатку страждав невимовно, а під кінець утратив свідомість. По закінченню ж молебню, на мій превеликий подив і радість, хворий піднявся з підлоги, без усякої з мого боку допомоги, і прохав мене допомогти йому прикластися до св. образу. Відтоді він повністю здоровий, і я представляю його комісії, щоб її члени самі бачили його на власні свої очі. Як про хворобу, так і про одужання мого сина добре знають мої сусіди, які, я цілком упевнена, підтвердять справедливість моїх показів.»
За неграмотну дворянку Дарію Ляпіну підписався селянин Павло Судаченко.
З приводу показів Ляпіної комісія збирала свідчення про хворобу її сина за місцем її проживання, і п’ятеро опитаних свідків цілком засвідчили правдивість її розповіді, тобто показали, що тринадцятирічний Ляпін був дійсно хворий на ту саму недугу, про яку розповіла його мати. З Козельщини повернувся він повністю здоровим і до цього часу зовсім здоровий. Підпис цих п’ятьох свідків засвідчений у Келебердинському волосному правлінні та затверджений його печаткою.

ДАЛІ БУДЕ

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *