Благодатні зцілення хворих, які звертаються до Козельщинської ікони Божої Матері

За книгою Владіміра Щеглова «Икона, творящая чудо», виданою у 1884 році і перевиданою за участі та сприяння Костянтина Бобрищева

Продовження. Початок — у №10 від 6 березня, №12 від 20 березня, №20 від 15 травня, №23 від 5 червня 2020 р.

11) 1882 року, січня 11 дня священнику парафії с. Василівки о. Василію Іваницькому надана наступна заява від козака Бродщанської волості (нині Кобеляцький район — ред.) Павла Павловича Тараненка:
«Рідна дочка моя Єлисавета з 1-го травня 1881 року, Бог знає від чого, захворіла помутнінням розуму. У хворобі цій допомога добрих і співчутливих людей виявилася марною. Недуга її настільки розвинулася й посилилася, що її можна було назвати не помутнінням розуму, але оскаженінням. В останніх числах серпня місяця минулого року я вперше молився біля св. образу Козельщанської Божої Матері разом зі своєї донькою, і після повернення з Козельщини додому помітив, що дочка моя значно зробилася тихішою, хвороба відчутно послабшала. Така благодатна зміна у здоров’ї страждалиці спонукала мене знову вирушити до Козельщини, щоби як подякувати Цариці Небесній біля св. образу за її милості до нас, грішних, так і ще помолитися за остаточне зцілення моєї доньки. Вирушив я до Козельщини через десять днів після першої моєї туди подорожі, і дякуючи Господові милосердному, дочка моя повернулася додому від св. образу цілком здоровою, якою є і тепер. У даний час я прибув зі своєю донькою сюди, щоби знову принести Цариці Небесній посильну подяку за Її до нас милість».
Заява підписана рукою самого заявника Тараненка, а також і присутніми при складанні заяви: священником Іваницьким і ще одним свідком.
На заяву цю комісія отримала свідчення про достовірність і справедливість усієї розповіді Тараненка від шістьох свідків, які живуть в одному селі з заявником і добре знають про його сімейний стан. Письмовий показ свідків засвідчений волосним правлінням і затверджений печаткою. 1882 р. квітня 29 дня.

12) 1882 року, вересня 6-го дня на ім’я графа Володимира Івановича Капніста отримано листа жительки м. Полтави, дочки колезького асесора Софії Олексіївни Соколовської. Пані Соколовська повідомляє графові, що вона страждала на люту грудну хворобу. Лікували її лікарі Т. і Д., але всі медичні засоби не принесли недужій ніякої користі. «Коли ж я почула, — продовжує Соколовська, — про дивовижні зцілення хворих біля св. образу Божої Матері, в хуторі Козельщині, то з твердою надією на Боже милосердя з’явилося у мене щире бажання помолитися перед чудотворним образом Цариці Небесної. Але, на біду, виконати цього я не могла тому, що лежала у постілі, перетерплюючи жорстокі страждання. Усвідомлюючи цілком своє безсилля особисто з’явитися в Козельщину, я уповноважила їхати на поклоніння св. образу за себе мою компаньйонку Настасію Самуїлівну Лось. Наскільки я пам’ятаю, вона поїхала туди 29 липня, я ж лежала в цей час у ліжку, не вставаючи з нього. 30 липня, близько 10 годин ранку, я раптово відчула таку міцність фізичних сил, що без усякої сторонньої допомоги устала з постілі та мала можливість перед іконами у своїй образній прочитати акафіст покрову Божої Матері. Коли ж моя компаньйонка 31 липня повернулася з Козельщини, то при розпитуваннях виявилося, що я відчула полегшення від своєї недуги якраз у той час, коли Наталія Самуїлівна молилася за мене біля св. образу. Я вважала своїм священним обов’язком не приховати про благодатну силу Божої Матері, явлену і на мені грішній, і повідаю Вам для прославлення Її, вельмишановний графе».
При дослідженні достовірності заяви пані Соколовської, все засвідчено показами свідків пані Лось і прислуги, яка живе у домі пані Соколовської, і свідчення підтверджене їхніми підписами.

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *