НОВА КАРТА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17 липня Верховна Рада України ухвалила проєкт постанови №3650 «Про утворення та ліквідацію районів». Цим документом створили 136 укрупнених районів в областях України. Для порівняння, раніше в Україні було 490 районів. На Полтавщині ж із 25 залишиться 4 райони. Тож навіщо створювати нову карту Полтавщини і як виглядає новий адміністративно-територіальний поділ регіону

Нова карта Полтавської області

Раніше до складу Полтавської області входило 25 районів:
Великобагачанський
Гадяцький
Глобинський
Гребінківський
Диканський
Зіньківський
Карлівський
Кобеляцький
Козельщинський
Котелевський
Кременчуцький
Лохвицький
Лубенський
Машівський
Миргородський
Новосанжарський
Оржицький
Пирятинський
Полтавський
Решетилівський
Семенівський
Хорольський
Чорнухинський
Чутівський
Шишацький
Усього в області було 15 міст, з яких 6 обласного значення (Гадяч, Горішні Плавні, Кременчук, Лубни, Миргород, Полтава). Ще 9 міст районного значення, 21 селище міського типу, 1783 села, 43 селища, 21 селищна рада, 467 сільських рад. Обласним адміністративним центром була Полтава.
Нові 4 укрупнені райони в Полтавській області територіально більш-менш однакові. Межі районів установлені по зовнішньому кордону територій сільських, селищних, міських територіальних громад, що входять до того, чи іншого району. Дійсно, тепер карта області виглядає дещо інакше. Укрупнення районів є одним із кроків децентралізації в Україні.

У Полтавській області раніше було 25 районів


Один із основних меседжів такого кроку — зменшити кількість райдержадміністрацій і рівномірно розподілити обов’язки між РДА, виключити дублювання їхніх функцій та скоротити витрати на утримання органів. Як пише аграрне інформагенство Agravery, сьогодні в райдержадміністраціях по країні працюють близько 48 тисяч людей, а витрати на їхнє утримання складають близько 6,4 млрд грн на рік.
Ще однією причиною укрупнення районів стало те, що вони суттєво різняться між собою за розмірами та чисельністю людей. На думку уряду, такі розбіжності у розмірах районів не відповідають сучасним вимогам організації ефективної місцевої влади. А це є основою децентралізації, тому без укрупнення повністю завершити реформу не вдалося б. У Мінрегіоні кажуть, що завдяки укрупненню вдасться організувати на місцях ефективну державну виконавчу владу та зекономити на її утриманні.
Завдяки укрупненню у районах більше не відбудеться виборів депутатів до райрад. А ось повноваження чинних обранців припиняються після місцевих виборів 25 жовтня, у день, коли нові депутати набувають повноважень. Своєю чергою, Центральна виборча комісія України має забезпечити формування виборчих округів та проведення місцевих виборів із урахуванням новоутворених районів.
Подейкують, що після укрупнення райони взагалі будуть позбавлені повноважень, адже їх на себе перебирають ОТГ. Насправді це не так, бо лишаються функції, які не можуть на себе перебрати громади. Власне, це і є причиною збереження рівня районів у територіальному поділі України. Йдеться про такі функції:

  • нагляд за дотриманням Конституції та законів у прийнятих рішеннях органів місцевого самоврядування;
  • координація роботи підрозділів центральних органів виконавчої влади у межах району;
  • місцева екологічна політика;
  • розробка та супровід інфраструктурних проєктів районного значення, погодження проєктів Державного фонду регіонального розвитку.
    Ймовірно, укрупнення районів не мине безслідно і супроводжуватиметься конфліктами між новоствореними органами та громадами щодо відповідальності за освіту, медицину, бюджети. Уникнути цього вдасться завдяки чіткому визначенню повноважень районних рад, над чим працює Міністерство розвитку громад. Так само визначаються з фінансовими питаннями, які мають внести до Бюджетного і Податкового кодексів, що є необхідним у межах реформи децентралізації.

Кременчуцький район. Адміністративний центр — у місті Кременчуці. У складі 12 територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України:
Глобинської міської
Горішньоплавнівської міської
Градизької селищної
Кам’янопотоківської сільської
Козельщинської селищної
Кременчуцької міської
Новогалещинської селищної
Оболонської сільської
Омельницької сільської
Піщанської сільської
Пришибської сільської
Семенівської селищної

Лубенський район. Адміністративний центр — у місті Лубнах. У складі 7 територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України:
Гребінківської міської
Лубенської міської
Новооржицької селищної
Оржицької селищної
Пирятинської міської
Хорольської міської
Чорнухинської селищної

Миргородський район. Адміністративний центр — у місті Миргороді. У складі 17 територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України:
Білоцерківської сільської
Великобагачанської селищної
Великобудищанської сільської
Великосорочинської сільської
Гадяцької міської
Гоголівської селищної
Заводської міської
Комишнянської селищної
Краснолуцької сільської
Лохвицької міської
Лютенської сільської
Миргородської міської
Петрівсько-Роменської сільської
Ромоданівської селищної
Сенчанської сільської
Сергіївської сільської
Шишацької селищної

Полтавський район. Адміністративний центр — у місті Полтаві. У складі 24 територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України:
Білицької селищної
Великорублівської сільської
Диканської селищної
Драбинівської сільської
Зіньківської міської
Карлівської міської
Кобеляцької міської
Коломацької сільської
Котелевської селищної
Ланнівської сільської
Мартинівської сільської
Мачухівської сільської
Машівської селищної
Михайлівської сільської
Нехворощанської сільської
Новосанжарської селищної
Новоселівської сільської
Опішнянської селищної
Полтавської міської
Решетилівської міської
Скороходівської селищної
Терешківської сільської
Чутівської селищної
Щербанівської сільської

Наступним кроком має бути внесення змін до Конституції щодо децентралізації, які необхідні для подальшого просування реформи та її завершення.

Джерело: Ресурс ЗМІСТ

Графіка Романа Желізняка

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *