Тварин від спраги рятуватимуть штучні водопої

Без води життя неможливе, і цю прописну істину не варто доводити.
Для диких звірів, їхнього здоров’я, збереження життя і розмноження популяції украй важливим є не лише охорона та підгодівля, а й забезпечення водою. Особливо в останні роки, коли висихають і міліють природні джерела, а щорічний рівень опадів стає катастрофічно низьким.
Відсутність водопоїв є також великою проблемою і для власників корів, які змушені носити воду відрами на пастівники. Отож деякі мешканці району дружно узялися за вирішення цієї проблеми

На угіддях Козельщинської об’єднаної територіальної громади зробили уже п’ять штучних водопоїв для диких тварин, застосувавши техніку: викопали потрібної глибини ями, нагорнули греблю — і от є ставочки, удосталь наповнені водою з джерел. Крім того, ці водойми мають протипожежне значення, слугуватимуть і як резервуари води у разі виникнення лісових пожеж.
— Забезпечення водопоями диких тварин дуже важливе, — розповідає директор Козельщинського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Андрій Підлісний. — Зміни клімату, посушливе літо, відсутність оптимальної кількості опадів, людський фактор поступово призводять до зниження рівня ґрунтових вод. У нашому районі кількість боліт і озер катастрофічно наближається до нуля. А тварини у пошуках вологи мігруватимуть із наших угідь, у гіршому випадку – гинутимуть або не приводитимуть здорове потомство. Біотехнічні заходи зі створення штучних водойм для диких тварин передбачені і статтею 27 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Та це, звісно, потребує значних коштів і сучасної техніки. Вручну, лопатами багато не накопаєш. Тому ми звернулися за допомогою до Козельщинського селищного голови Олександра Троцького. Дякувати Олександру Андрійовичу, він із розумінням поставився до проблеми й одразу відгукнувся на наше прохання — виписав спеціальну техніку, за допомогою якої вирили водопої. Роботи виконуються на умовах співфінансування з товариством мисливців та рибалок. Сподіваємося, що разом ми допомогли хоча б частково забезпечити питні потреби мешканців дикої фауни нашого краю.

Але не тільки диким тваринам пощастило мати рятівні місця з водою. У Вишняках власники корів (їх на село лишилося п’ять голів на три двори) буквально плачуть від щастя: біля місця для випасання худоби нарешті також з’явилися водопої.

— Нам із коровами була ціла біда, — розповідає Наталія Петулько, яка завітала до редакції поділитися радісною новиною. — Раніше біля колишнього вівчарника у Вишняках було болото, де худоба пила воду. Але з часом воно пересохло, заросло очеретом. Тож доводилося самотужки возити відрами воду, щоб напоїти худобу. Ми звернулися із проханням якось допомогти до Василівського сільського голови Алли Федорівни Таратути. І ось нарешті бачимо: заїжджає на колишнє болото екскаватор від місцевого фермера Івана Миколайовича Бондаря. Близько двох тижнів працювали найняті люди на тому місці — копали, шукали джерела, розчищали. Іван Миколайович сам подбав і про харчування робітників, і проживання. Тепер маємо два чудові водопої. Для когось це, можливо, видасться не таким уже й важливим, але, повірте, для нас ця подія була неймовірно радісною — ми аж плакали від щастя. Я від себе особисто, а також від Людмили Кравченко, Ріти Калашник і Яни Дербак висловлюю щиру вдячність Івану Миколайовичу й Аллі Федорівні за людяність, доброту, щедрість, безкорисливість і небайдужість до чужих проблем. Бажаємо вам тільки здоров’я, щастя, натхнення, благополуччя, успіхів у роботі. Нехай Господь Бог береже вас і ваші родини від усіх негараздів і бід, — побажала благодійникам пані Наталія.

Наталія РОМАНЧЕНКО

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *