На Полтавщині літаки розкидатимуть вакцину

Із вересня на території Полтавської області розпочалася вакцинація диких м’ясоїдних проти сказу

Сказ — одна із найдраматичніших та найнебезпечніших летальних вірусних хвороб, спільних для тварин та людей. А основним джерелом збудника інфекції є червона лисиця.
В основі програм боротьби зі сказом природного типу в 60-70 роках минулого століття були заходи, спрямовані на зниження щільності популяції лисиць. Проте такий вплив мав тимчасовий ефект, тому що популяція цих тварин має здатність до швидкого відтворення. Було встановлено, що популяція лисиць, скорочена на 20%, відтворюється через один рік, на 40 % — через два, на 60 % — через три, а 70 % — через 4 роки. Крім того, масове знищення лисиць було причиною порушення екологічної рівноваги у природі та змін у ланцюгах харчування різних видів тварин, а також призводило до значного розмноження мишовидних гризунів, що вимагало невідкладного розв’язання проблеми.


Новою ерою в системі антирабічних заходів стала розробка перорального методу імунізації диких м’ясоїдних. Згодом у цьому напрямку почалися інтенсивні експериментальні дослідження в США, Канаді, Франції, Німеччині, Швейцарії.
Перше польове випробування методу пероральної вакцинації лисиць проти сказу було здійснене у Швейцарії у 1978-1982 pp. Дослідження сироваток крові лисиць у зоні проведення пероральної вакцинації продемонструвало протективну імунну відповідь у 60% популяції лисиць, що дало можливість звільнити значну частину Швейцарії від сказу.
А з 1985 року в Європі під егідою ВООЗ при фінансовій підтримці Європейського союзу розпочалися широкомасштабні кампанії з пероральної імунізації лисиць проти сказу. Це дало надзвичайний ефект, сприяло значному поліпшенню епізоотичної ситуації у країнах Західної та Центральної Європи і продовжує впливати на епізоотію сказу в Європі. У 2017 році статус «вільних від сказу» отримали майже усі країни Європейського Союзу. А центр епізоотії перемістився у Східну Європу.
Тож у країнах Східної Європи, зокрема Російській Федерації, Білорусі та України, де пероральна імунізація лисиць проти сказу не проводилась або здійснювалася нерегулярно і на незначних територіях, епізоотична ситуація продовжує залишатися напруженою.
Враховуючи світовий досвід і позитивні результати пероральної імунізації диких м’ясоїдних в АР Крим за допомогою рекомбінантної осповакцини Raboral V-RG (Франція), з грудня 2006 року в Україні проводили широкомасштабні кампанії пероральної вакцинації лисиць проти сказу із застосуванням рекомбінантної вакцини «Броварабіс V-RG» (Україна). Протягом 2006-2014 років постійно проводилася пероральна імунізація лисиць проти сказу в Харківській, Сумській, Полтавській, Луганській та Донецькій областях, де вдалося суттєво зменшити кількість випадків сказу, особливо у дикій природі.
Складна епізоотична ситуація щодо сказу в Україні вимагає радикальних заходів, серед яких одне з основних місць займає пероральна імунізація диких м’ясоїдних, ефективність якої доведена як в експериментальних, так і в польових умовах.
Минулого року на території Полтавської області розповсюдження вакцини здійснювали шляхом розподілу принад за участю авіатранспорту, чотирма літаками АН-2 зі злітно-посадкової смуги с. Пирогів Глобинського району, де над лісовими та польовими угіддями, на території загальною площею 20,7 тисячі км2, розповсюджено понад 518 тисяч принад із вакциною «Орісвак» українського виробництва. Даний метод являється найбільш економічним із усіх систем розподілу.
Дотримання комплексу профілактичних заходів, у тому числі і систематичне проведення кампаній з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин, дало змогу зменшити кількість захворювань тварин на сказ у цілому.
Для ефективного розповсюдження вакцини основним принципом є охоплення всієї території області, окрім населених пунктів, боліт, водоймищ, авто- та залізничних шляхів і місць проведення польових робіт.
Так, на території Полтавської області у 2020 році імунізація диких м’ясоїдних тварин розпочнеться з перших днів вересня. Вакцину розповсюджуватимуть за допомогою авіатранспорту.
Антирабічна вакцина складається з поживної принади, яка має харчові та привабливі компоненти для тварин, у вигляді брикету коричневого кольору, всередині якої знаходиться полімерний блістер з активними компонентами вакцини.
Тож звертаємося до всіх жителів Полтавщини: ні в якому разі без особливої потреби та засобів індивідуального захисту не чіпайте і не переміщайте принаду з вакциною в інше місце!

Головне управління Держпродспоживслужби
в Полтавській області

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *