Залізниця і люди: у паралельній реальності

Наша газета не раз порушувала проблему безпечного переходу через залізничні колії на станціях у Новій Галещині та Лутовинівці. Востаннє це було 6 грудня минулого року (стаття «Залізнична «естафета»: обурився — передай сусідові…»). Відтоді ситуація трохи покращилася, бо спільними зусиллями (звернення редакції, органів місцевого самоврядування, зрештою, самих жителів до керівництва Південної залізниці, що зараз у Харкові) удалося домогтися, щоб у місцях пішохідних переходів через колії товарні потяги розривали

Нагадаю читачам, що редакція тоді отримала з харківського офісу офіційну відповідь, у якій, зокрема, писалося таке: «…на станцiях Галещина та Ганнiвка переходи бiля будiвлi вокзалу є службовими для проходу працiвникiв станцiй. Пiшоходам дозволяється: переходити залiзничнi колiї тiльки у встановлених мiсцях (пiшохiднi мости, переходи, тунелi, переїзди тощо); на станцiях, де немає мостiв, переходити залiзничнi колiї по спецiальних настилах, бiля яких встановленi покажчики «Перехiд через колiї». Вiд вокзалу станцiї Ганнiвка в непарнiй горловинi на вiдстанi 500 м знаходиться переїзд для пропуску автотранспорту та проходу людей, який не перегороджується вантажними поїздами. По станцiї Галещина в непарнiй горловинi бiля залiзничного переїзду облаштований пiшохiдний перехiд на вiдстанi 370 м вiд пасажирської будiвлi, який не перегороджується вантажними поїздами. Таким чином, станцiї Галещина та Ганнiвка облаштованi мiсцями для переходу…»
Тоді ми проковтнули цю «пігулку» під назвою «перехід через колії до вокзалу — службовий». Нехай, будемо ходити через автомобільний переїзд, який розташований на околиці села.
Але ж, людоньки! Лутовинівку залишають і без цього переїзду!
Останнім часом село перегороджують 3-4 состави, причому захаращують усі проходи як біля вокзалу, так і автомобільний переїзд. Саме так сталося кілька днів тому. Селом не змогли проїхати ні рейсовий, ані шкільний автобуси. Діти не пішли до школи — навіть ті, хто не користується шкільним автобусом. Бо лізти попід поїздами суворо заборонено, а состави зайняли усі чотири колії!
Гнівом вибухнули соцмережі. Кожен, висловлюючи обурення, вимагав закидати зверненнями Харківську дирекцію, диспетчер якої керує потягами на цій ділянці залізниці. Навіть наводили номер телефону гарячої лінії УЗ (до речі, — спробуйте, може, пощастить: 044 4651464); або ж давали поради, як правильно розташовувати состави на коліях…
Безперечно, шуміти треба, причому повторювати це з періодичністю раз на пів року, щоби тримати керівництво залізниці «в тонусі».
Але, на мою думку, було б конструктивнішим домогтися, щоб, по-перше, змінити статус пішохідного переходу до вокзалу зі службового (як значиться у документах залізниці) на перехід загального користування. Бо це абсурд: щоб дістатися вокзалу, що розташований у центрі села і до дверей якого є облаштований прямий перехід, слід, за логікою залізничників, «намотати» пішки кілометр по щебеневій висипці туди (до автомобільного переїзду) й назад, до будівлі вокзалу… Це нормально?
По-друге, домагатися спорудження на цих станціях надземних переходів чи навіть мостів. Незважаючи на те, що Державні будівельні норми України гласять: такі переходи можуть бути споруджені, якщо у місці перетину може бути реалізована швидкість руху пасажирських поїздів більше 120 км/год. або інтенсивність їх руху складає 50 і більше пар за добу.
Чи відповідають таким вимогам наші станції, потрібно ще з’ясовувати, бо від товарних ваговозів цілодобово дрижать стіни у ближніх будинках. Я вже не говорю про трагічні випадки, що траплялися останніми роками на залізниці у межах нашого району.
І все це — прерогатива не пересічних мешканців Лутовинівки чи Нової Галещини. Нині ініціатива має виходити від об’єднаних територіальних громад. Якщо не розрубати цей гордіїв вузол, то ми так і житимемо у паралельних світах із Укрзалізницею: вона — у своїх інструкціях і нормативах, а ми — під вагонами, перечіпаючись через рейки, щебінь і насип, втрачаючи здоров’я, а подекуди — й людські життя.

Надія ЛИТВИН
Фото ілюстративне

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *