Насип під Лутовинівкою: ваша легенда?

«Можливо, у когось є інформація про насип для Гришо-Рівненської залізничної дороги (Кащівка, Бригадирівка). Бо у дитинстві чув, що її будували у 30-х роках «зеки» під охороною радянських солдат. Після війни партробітники стверджували, шо то німці примушували наших полонених будувати» — пише на своїй сторінці у Фейсбуці такий собі Василь Лашко (місце проживання і народження вказані навмання, тому ідентифікувати його не вважаємо за потрібне)

Дещо з історії. Як повідомляє «Вікіпедія», Гришине-Рівненська залізниця (також Гришино-Рівненська залізниця, Грише-Рівненська залізниця) — недобудована залізниця, що мала з’єднати станцію Гришине Катерининської залізниці (Красноармійськ Донецької області, сучасний Покровськ) зі станцією Рівне Південно-Західної залізниці.
Була запланована магістраль: Гришине — Павлоград — Новомосковськ — Кобеляки — Золотоноша — Канів — Фастів — Житомир — Новоград-Волинський — Рівне, а далі лінія мала з’єднатися із залізничним вузлом у польському місті Кєльце.
Почала будуватися 1914 року. Планувалося завершити у 1917 р.
Діючі ланки:

  • Гришине — Павлоград I (114 км);
  • Павлоград I (114 км) — Новомосковськ (174 км): роз’їзд Межи-річи (125 км), станція Мінеральна (колишні Мизкова, 137 км), станція Орлівщина (149 км), роз’їзд 156 км;
  • Золотоноша — Ліпляве (тупикова гілка, практично не використовується);
  • Фастів — Житомир — Новоград-Волинський;
  • Фастів — Саливонки.

Зруйновані ланки: Ліпляве — Канів — Миронівка. У місті Каневі був залізничний вокзал і залізничний міст через Дніпро. Міст через Дніпро був підірваний спеціалістами НКВС у серпні 1941 року. Залізниця була демонтована вже після Другої світової війни.
Недобудовані ланки. Золотонісько-Новомосковська залізниця:
Золотоноша II, Канівці 21 км, Дем’янівка 58 км, Глобине 93 км, Манжелія 126 км, Ганнівка 148 км, Кобеляки 171 км (у Кобеляках будується об’їзний шлях поруч з насипом залізниці у рамках реконструкції дороги Н31), Царичанка 205 км, Чаплинка 241 км, Новомосковськ 276 км, Фастів — Канівська залізниця через Кагарлик, фактично Саливонки — Канів — Ліпляве, Новоград-Волинський — Рівне.
У межах Дніпропетровської області ділянка з Новомосковська до Царичанки мала пройти селами: Кулебівка, Спаське, Очеретувате, між селами Першотравневе й Тарасо-Шевченківка, з півдня Прядівки, Царичанка й Шарівка.
У межах Черкаської області залізниця мала проходити через: Михайлівку, Великі Канівці, Деньги, Хвильово-Сорочин, Канів, Трощин.
У межах Полтавської області залізниця мала пройти через Красне, Кобеляки, Жорняки, Нову Україну, Ганнівку, Павлівку, Цибівку, Пузикове, Пустовойтове, Глобине, Жуки, Струтинівку, Іванівку, Дем’янівку.
Збережені артефакти на Полтавщині: насип біля Кобеляк, опори під міст через р. Псьол (між селами Гуньки і Манжелія), підвалини під міст над залізницею у районі з. п. Ганнівка, можливі й інші.
Друга спроба ввести у дію залізницю датується 1941 роком. Знову завадила війна. З розпадом СРСР цю дорогу, зокрема насип та інші інженерні споруди, зруйнували. Місцеві жителі жартома кажуть, що коли по цьому насипу пройде перший поїзд, почнеться третя світова війна…

Тож звертаємося до мешканців Козельщинського краю: можливо, хтось став свідком чи учасником будівництва насипу для цієї залізниці, чув розповіді про це? Або щось пов’язує особисто вас, ваших рідних чи знайомих із цим місцем? Відгукніться, зв’яжіться з редакцією. Гадаємо, для всіх буде цікаво почути про життєві перехрестя біля насипу на зупинці Зеленівці (Бригадирівці/Кащівці), де минуло наше дитинство, де сиділи, бовтаючи ногами, на краю зруйнованого моста через залізничну колію, читаючи написи на кам’яній кладці, де влітку шукали таємні ходи німців, а взимку спускалися на санчатах…

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *