Факти, над якими варто замислитися

Віздначаючи Різдво, важливо не забути про подію, яку возвеличує це свято. Добре мати ялинку, кольорові ліхтарики, гірлянди, але важливіше мати образ Сина Божого та Його Матері, щоби кожен міг бачити Того, чиє народження ми так урочисто святкуємо

Народна уява часів середньовіччя закарбувала в пам’яті поколінь зворушливий переказ про малюка Христа, що Різдвяної ночі ходить вулицями, шукаючи дім, де Його приймуть. Добрі християни, сподіваючись, що Спаситель зайде саме до їхнього дому, виставляли свічку у вікно. Жоден не міг знати, який вигляд матиме Христос цього року. Він міг прийти як жебрак, сліпець, сирота чи просто бідний сусід. Усіх, хто стукав у двері на Різдво, заводили всередину, годували, напували, давали можливість зігрітися і відпочити. Прогнати когось із власного двору прирівнювалося до вигнання Христа.
Ми давно не живемо в середньовіччі. Але можливо, і нашими вулицями ходить Христос, шукаючи оселю, де Його радо приймуть. Можливо, сьогодні Він постукає у двері вашого дому або у двері вашого серця. Чи знайдеться там місце Йому?..


Ісус Христос народився у Віфлеємі Юдейському – невеличкому містечку в п’яти милях південніше Єрусалима, що раніше називалося Єфрафа.
Слово Віфлеєм перекладається «дім хліба». Один із перших християнських апологетів Юстин Мученик (100-165 після Р.Х.), що походив із місцевості коло Віфлеєма, говорив, що Спаситель народився у печері недалеко від міста. Саме з його слів формувалося традиційне уявлення про народження Спасителя у невеличкій печері, яка слугувала стайнею.
Волхви або маги, що прийшли зі сходу, ймовірно з Персії, були плем’ям жреців. Геродот стверджує що маги походять із Мідії і колись намагалися повалити владу Персидської імперії, але зазнали невдачі. Після поразки маги стали плем’ям священників, подібним до Левитів у Ізраїлі. Вони відзначалися язичницькою мудрістю і праведністю життя. Разом із заняттями філософією та наукою маги передбачали майбутнє, тлумачили сни, вивчали зірки та вірили в астрологію, пов’язуючи майбутню долю людини з розташуванням небесних світил у мить її народження. Астрономічні феномени сприймалися як втручання богів у звичайний порядок речей для того, щоби подати певний знак…
У дарунок Спасителю волхви принесли золото, ладан і смирну. Саме тому переказ говорить, що самих дарувальників було троє. Їх іноді називають царями і навіть наводять імена: Каспар, Мельхіор і Балтазар. Марко Поло розповідав про село в Персії, мешканці якого наполягали, що саме звідти маги почали свою подорож до Віфлеєму…


У кожному храмі й майже у кожному домі є мальовнича сценка Різдва Христового. Невеличкі ясла з малюком оточені молільниками із багатими дарами у дорогих різноколірних одежах. Насправді ж усе відбувалося зовсім не так чарівно. Волхви прийшли значно пізніше, коли Спасителю виповнилося майже два роки, а пастухи були бідними трударями, що власним потом здобували свій хліб. Марія була зовсім молодою дівчинкою-підлітком, одруженою з сільським теслею. Обоє вони походили з Назарету – настільки маленького і незначного містечка, що Старий Заповіт жодного разу про нього не згадує.
Печера, у якій народився Спаситель, 39 футів у довжину, 11 у ширину, низька на вході, а у найвищому місці сягає 9 футів. Єдиним освітленням печери було невеличке вогнище, дим якого роз’їдав очі та закопчував одяг. Компанію Святій Родині складала худоба. Уявіть собі застояний протягом років, сирий і затхлий сморід стайні! Саме тут народився Цар Світу. Після народження немовля поклали у ясла – годівницю, з якої віслюки, мули та вівці їли овес і ячмінь.
Кажуть, що батьківщину і батьків не обирають. Чудо в тому, що Христос був єдиною в історії світу людиною, що обирала як батьків, так і батьківщину. Він міг народитися у Єрусалимі, Афінах або Римі. У родині імператора, первосвященника чи відомого філософа. Але народився у Віфлеємі. Міг обрати найкращий палац, але обрав убогу стайню…

Джерело: 4ernetki.com

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *