Вийшли в луки трактори

Чи довго залишилось існувати нашим лукам і пасовищам, що нині активно розорюються усупереч законам про захист земель, охоронному статусу та, врешті-решт, здоровому глузду? Які наслідки для довкілля, добробуту, здоров’я матимемо після втрати степових та лучних екосистем?
Реальні факти й реальні приклади зазіхання на природні ресурси наводять мисливці району у своєму зверненні-заклику про допомогу до народного депутата К.І.Касая, депутатів Полтавської обласної ради С.Ф.Сушка і Р.В.Телятника, до керівництва і депутатів Козельщинської та Новогалещинської селищних рад О.А.Троцького і С.А.Самсонової

«Ми, мисливці Козельщинської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок, — йдеться у листі, — змушені звернутися до Вас як представника органу місцевого самоврядування та, як нам відомо, громадянина, якому не байдужа доля екологічної ситуації в Полтавській області, що погіршується з кожним роком через втручання суб’єктів господарювання при використанні природних ресурсів, у тому числі і земельних ділянок, та бездіяльності тих, кому на державному рівні делеговані повноваження слідкувати і контролювати виконання вимог екологічного законодавства.
Проблема Козельщинського району у цьому плані не є кращою, ніж у інших районах, а саме: протягом останніх років значно почастішали випадки випалювання сухої рослинності, пожнивних залишків, очерету у тих місцях, де раніше були болота; а зараз масово викорчовуються цілі масиви чагарників і дерев з єдиною метою — розорати ці масиви для переведення їх у ріллю.
Нам не відомо, чому саме так відбувається і чи є дозвіл змінювати цільове призначення цих земельних ділянок. Але нам добре відомо, які саме наслідки чекають нас за заподіяну шкоду навколишньому природному середовищу та його мешканцям».

«Нас, мисливців, часто звинувачують у тому, що менше стає диких звірів і птахів через полювання, — йдеться далі у зверненні. — Але це далеко від істини. Кожного року наше мисливське господарство вирощує і випускає у природу диких звірів і птахів, заготовляє та викладає для них корми, дбає про їх охорону, виконує інші біотехнічні заходи, спрямовані на виконання Договору про ведення мисливського господарства. Але ми безсилі зупинити процес зменшення стації (місць) перебування того чи іншого виду диких звірів і птахів, саме від чого і залежить їх популяція та чисельність…».

Підписанти наводять приклади господарської діяльності в екосистемах тепер уже колишнього Козельщинського району.
Близько 10 гектарів луків розорано в урочищі поблизу ПЗФ Попенківське (96 га).
До 200 гектарів луків також розорано в урочищі поблизу Високої Вакулівки і Мар’янівки.
В урочищі поблизу с. Костівки розорано більше 100 га лук.
Поблизу с. Михайликів, біля гідрологічного заказника «Михайликівський», розорано більше 60 га.
На території Василівського старостинського округу розорані луки та болота (близько 100 га) на так званому Кармазинівському лимані.
Також на території Василівського старостинського округу надані через аукціон 30 га пасовищ із болотами та 18 га сіножатей з болотами, де ведеться корчування живих дерев та почалося розорювання цих ділянок.
На території Мануйлівського старостинського округу через аукціони були віддані три об’єкти багаторічних насаджень, на яких зараз ведеться корчування дерев та знищення лук для висадження енергетичної верби.
Неподалік с.Мальців розорані 17 гектарів пасовищ.
А поблизу с.Винників розорані 35 гектарів луків.

«І цих прикладів не перерахувати, — запевняють мисливці. — Якщо відповідно до договору оренди земельна ділянка, що передана у користування, за видом угідь є пасовищем, а використовується для вирощування товарної сільськогосподарської продукції, то здійснюється відхилення без належного дозволу власника земельної ділянки від затвердженого в установленому порядку проєкту землеустрою, що свідчить про порушення вимоги раціонального землекористування та один із основних принципів державної політики у сфері охорони земель, визначеного у ст. з Закону України «Про охорону земель», а саме: забезпечення охорони земель як основного національного багатства українського народу.
Земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби — це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в оренду і повинні використовуватися виключно як сінокіс і пасовище. Але, як показує практика, у подальшому ці землі використовуються зі зміною їх цільового призначення.
Ми стурбовані подібною ситуацією, що відбувається на території
Козельщинського району із узаконенням розорювання цих земель. Прохаємо Вас посприяти, щоб виконувалися умови договорів, щоб не було здійснено зміну цільового призначення даних земельних ділянок, не допустити розорювання сіножаті і пасовищ, що призведе до екологічно небезпечних наслідків для довкілля».

Свої підписи під зверненням поставили 179 членів Товариства мисливців та рибалок Козельщинської районної організації УТМР Полтавської обласної організації УТМР.

За інформацією
Андрія ПІДЛІСНОГО,
голови Козельщинської
районної організації УТМР

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *