SONY DSC

Немає нічого неможливого — варто лише захотіти

Олександра Жука, умільця з Лутовинівки, знають не лише у своєму селі, а, мабуть, у всій області та за межами.

Якби йому років зо тридцять тому сказали, що він буде займатися опаленням, зварюванням, меблями, рихтуванням (саме це його ще з дитинства цікавило), фарбуванням, збиранням автомобілів, виготовленням великих опалювальних котлів, — зроду не повірив би. Адже колись він учився у СПТУ на машиніста баштового крану. А це дійшло ще й до такого, за словами самого Олександра, «абсурду», як… трактори. Свій перший мінітрактор майстер виготовив чотири роки тому. Каже, захотілося самому собі довести, що із «чермету» можна щось зробити… Так-так, ви правильно зрозуміли: виготовив. Власноруч. Мінітрактор. І не облишив це заняття й дотепер. Яким чином йому вдаються такі речі? Що можуть його мінітрактори? Звідки черпає натхнення до роботи? Олександр Жук про все це розповідає читачам «Козельщинських вістей»

Фото мінітракторів Олександра Жука у групі «Самоделкин» за один лише вечір набрали більше трьох тисяч переглядів і оцінок. Для майстра не просто приємна — неабияк важлива оцінка його праці. Така риса притаманна людям творчим, і бути ними можуть не лише поети, музиканти чи художники, а, як бачимо, — і «технарі».

— То як же склалася доля Вашого першого трактора?
— Він пробув у мене два з половиною роки, слабенький був, усього сім «конячок»… А одного ранку я прокинувся і вирішив: хочу і буду робити «переломку». От захотілося – і все. Тож перший мінітрактор продав, та так, що ледве повернув затрати на другий… І приступив до роботи…
(Для тих, хто не в курсі: «переломка» — це економний варіант мінітрактора, яким користуються умільці вже не одне покоління. Саме слово «переломка» має на увазі наявність переломної рами у такої техніки — ред.).
— Як саме працюєте, де берете матеріали й запчастини?
— З металом я працюю давно. В інтернеті побачив те, що мене цікавило, написав автору, щоб креслення вислав, і той з мене зажадав 150 доларів… Тож вирішив покладатися тільки на свій досвід. Спочатку уявив розміри майбутнього мінітрактора, довго сидів, вираховував довжину мостів. «Жигулівські» мости обрізаю, вкорочую, збираю їх докупи… Роблю усе по-своєму. Багато запчастин купую у металобрухті; двигун же новий придбав, так само й гуму, камери, ланцюги, зірочки…
Спочатку не все вдавалося. Поставив один двигун, проїхав кілька метрів по своїй вулиці, спалив літр бензину — і трактор заглох. Затягли його у двір, то я його зразу розібрав і в «чермет» здав. Купив потужніший двигун на 12 «конячок» і почав усе заново. Домігся того, що мій мінітрактор 374 грами бензину на годину роботи бере.
Собівартість самих запчастин виходить до 50 тисяч гривень. Якось на ГЗК хотів замовити шківок двохручейний, так вони мені виставили за нього ціну 2800 гривень! Для порівняння: я перший двигун купив за 1900… То я ще посидів, потилицю почухав, за три дні навчився алюміній відливати, і пішло-поїхало… Тепер сам відливаю алюміній, роблю болванки, виливаю, потім токар їх проточує.
А креслення? Та немає їх, бо все отут (показує на лоба — ред.). Як уже три трактори зробив, то я його знаю. Задній підрамник — платформа 47×43, передня — 110×43; висота з мостами, кардан, шестерінки…
— І на що здатна Ваша техніка?
— Воно дорогувато начебто виходить, але тим не менш помічник у господарстві хороший. Заготовити дрова, сміття вивезти… Оцей маленький тракторець тягне 3-4 тонни, наприклад, до трьох кубів сухих дров. Весною думаю пустити його під два плуги. Зараз роблю до нього фрезу через гідромотор і плуг, картоплесаджалка до нього є.
Адже робив мінітрактор спеціально на тягу. Звісно, можна зробити, щоб швидкість досягала і 60 кілометрів за годину. Але мені це не потрібно, головне — тяга, тож мій «біжить» до 30 кілометрів за годину. Завантажений і по ріллі — на першій передачі, а по асфальту рушаю — то третя-четверта. Для порівняння: заводський мінітрактор дюралевий за 120 тисяч гривень у ріллю як утрапить — кермо не повернеш. А мій — везе будь-що і будь-де. Це міні Т-150. Та у класичного трактора Т-150 лише передні колеса повертаються. У мого ж повністю рама складається. У класиці тільки задній міст крутиться, а тут — передній і задній, усі чотири колеса…
— Скільки часу займає виготовлення мінітрактора вручну?
— Взагалі-то трактор у мене виїжджає з двору за півтора місяці. Це якщо з восьмої до восьмої працювати. Як зайшов зранку до майстерні — і не вийду звідти до вечора, доки не зроблю те, що запланував. Ні їсти не йду, нікуди. Кличуть обідати – не хочу, бо потім уже не до того… Недовго його робити — довше збирати і пристойний зовнішній вигляд забезпечити.
Ось недавно «Кіровця» виготовив на замовлення. Але не стільки для заробітку — а для самоствердження. Бо таких мінітракторів два на Кузбасі і один — в Україні, мій, наскільки я знаю з інтернету, — заходив, цікавився. «Кіровець» — за дизайном, але під капотом — своє, ніде немає нічого зайвого, нічого не висить, не виглядає, шківок, гідравліка — все компактно, заховано всередині… А на вигляд — наче «Кіровець». Склав я його, пофарбував, сів за кермо, виїхав на вулицю, проїхався… І на душі так радісно: я його таки зробив!
— Ще не набридло це заняття?
— Аж ніяк! Хочу ще зробити самоходку на гусеничному ходу. Для себе, просто цікаво. Щоб і без гусіні їздила, і з нею, по болотах плавала, у воді, по засніжених полях бігала; на два мости, шість коліс. Ще немає таких, як я оце хочу зробити, по ходовій. Уже роздатку дістав, мости лежать. Думаю, що зроблю. Хочеться. Дарма, що дружина лається (сміється — ред.)
Зараз, наприклад, причіп до трактора роблю на балансованих колесах. Усі чотири ходитимуть: як наїдеш на камінь, трактора не підкидатиме. А ще — лісовоз, щоб можна було кузов зняти, підчепити колоду, ставиш причіпне таке, щоб стовби довжиною метрів 8-10 перевозити…
Словом, потихеньку з’їжджаю з глузду (сміється — ред.). Багато чого дуже хочеться зробити, але не завжди є на це ресурси. Зробити, щоб у першу чергу довести, що немає нічого неможливого — варто лише захотіти.
— Саморобні мінітрактори потребують реєстрації?
— Звісно, господар має зареєструвати такий трактор, бо їздити ним по дорозі не можна. Навіть на мотоблокові рухатися по вулиці не дозволяється — тільки перевозити його на причепі. Мають бути права на водіння мінітрактора. По грошах така реєстрація виходить, як для легкового автомобіля…

Спілкувалася Надія ЛИТВИН

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *