РУБАЮТЬ ДЕРЕВА, А КАЖУТЬ — ХМИЗ…

Минулої п’ятниці до редакції надійшов сигнал про те, що невідомі особи випилюють живі, здорові дерева у лісосмузі обабіч дороги від решетилівської траси до Високої Вакулівки. Таке саме повідомлення надійшло до місцевого відділення поліції та до громадського інспектора з охорони довкілля Андрія Підлісного.

Не гаючи часу, наша імпровізована бригада вирушила до місця події. На під’їзді до вказаної лісосмуги ми побачили потужний КамАз з причепом, біля якого чекали завантаження свіженькі акацієві та кленові кругляки, візуально — до сорока сантиметрів у діаметрі. Трохи далі бензопилами працювала бригада пильщиків. Уздовж дороги ми побачили купи хмизу — очевидно, це були гілки, обрубані з тільки-но спиляних стовбурів, які ніхто прибирати не збирався. Під ними ховалися пеньки — це було все, що залишилося від високих, здорових дерев.
Поліціянти розпочали перевірку документів робітників, щоби встановити їхні особи. Андрій Підлісний, котрий нещодавно офіційно отримав посвідчення й усі повноваження громадського інспектора з охорони довкілля Центрального округу, ознайомився з документами, згідно з якими проводяться дані роботи. Виявляється, таким чином за дорученням Агентства місцевих доріг Полтавської області ведеться підготовка до ремонту автодороги Хорішки — Висока Вакулівка — Лутовинівка (01709124).

Старший серед робітників, Сергій, надав нам договір про надання послуг, укладений між ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» та ФОП Л., а також додатки до нього у вигляді заявки на виконання робіт; цивільно-правовий договір, укладений між ФОП Л. та громадянином К.. Точніше, не договори, а їхні ксерокопії.
Особисто мені сподобалися дві позиції зі згаданих документів. Перше — види обумовлених робіт. Читайте уважно: «…видалення самосійних і порослевих кущів, чагарників, хмизу, скошування трави (сухостою), розчищення від повалених (гнилих) дерев, зрізання сухих та нахилених гілок на ділянках смуг відведення автомобільних доріг загального користування місцевого значення». А тепер погляньте на фото внизу: чи схоже на хмиз або сухі гілки те, що реально зафіксувала камера?
І ще один пункт договорів, який стосується оплати. У розділі 4 Договору «Вартість послуг та порядок розрахунків» сказано: «Надання послуг, визначених даним Договором, здійснюється виконавцем безоплатно. Всі фактичні витрати, пов’язані з виконанням даного договору, здійснює Виконавець за власний рахунок». А, у свою чергу, в цивільно-правовому договорі між ФОП Л. та громадянином К. уже з’являється пункт про винагороду за фактично виконану роботу: певна сума за 1 кілометр площі.
Питається: звідки підприємець бере гроші, щоби оплатити роботу людей і техніки, якщо Агентство йому не платить ані копійки? Для чого замість хмизу пиляють «ділові» дерева; куди і в якій кількості їх вивозили КамАЗом? Наскільки це законно?
Зауважу, що того ж дня до Козельщинського відділення поліції надійшло кілька заяв стосовно виявлених фактів, у тому числі — й за моїм підписом. Але доки з’ясовували ситуацію, у цей же час заїжджі робітники продовжували вирубувати й вивозити дерева. Голова районної ради Юрій Марченко так прокоментував те, що відбувається: «Повідомлено всі служби, інспекції, правоохоронні органи, але безчинства продовжуються… У якій державі живемо?»
Думка селищного голови Козельщинської ОТГ Олександра Троцького стосовно інциденту наступна:
— Територія лісосмуг обабіч доріг місцевого значення перебуває у віданні Агентства місцевих доріг Полтавської області, бо сама лісосмуга грає роль санітарно-захисної зони. Тобто, вони мають свою територію на території громади. Те, що ми чистимо там сніг, викошуємо бур’ян на узбіччі; те, що ми зі старшокласниками провели цього року екомарафон і очистили від сміття практично всі узбіччя доріг місцевого значення на території ОТГ, — це наша ініціатива, але це не означає — наша власність. Це зона відповідальності Агентства. Але ж люди скрізь живуть наші, і ми не можемо, наприклад, почистити від заметів дороги в населеному пункті, а дороги між селами залишити засніженими. Що стосується конкретної ситуації з лісосмугою, — сьогодні дійсно держава дозволяє так чинити. По великому рахунку, держава могла би передати дороги місцевого значення на утримання громадам і виділяти на це субвенцію. Але ж маємо те, що маємо: у населеному пункті — наше, поза його межами, — чуже. Я звертався щодо вирубування дерев і до поліції, і в облдержадміністрацію, та всі роботи стосовно утримання й обслуговування доріг місцевого значення фінансуються з державного бюджету, тож громади фактично не мають ніякого впливу на те, що відбувається.

Мені вдалося поспілкуватися з керівником Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Олексієм Басаном, який, зокрема, сказав:
— Органи місцевої влади скаржаться, що наш підрядник працює з порушенням норм і законів. Це один бік справи. Інший: підрядник у нас працює безкоштовно, за умовами договору він забирає весь хмиз собі, але не має права спилювати дерева. Якщо підрядник порушує закон, кваліфікувати його дії мають правоохоронні органи. Звичайно, у зв’язку з цим можуть виникнути певні емоції, маніпуляції; хтось, наприклад, захоче поставити на ці роботи іншого підрядника… Але над усім цим є закон. Якщо підрядник його порушив — нехай його притягають до відповідальності відповідні органи. Якщо ж не порушив — то не будемо заважати працювати людині, яка ефективно виконує свою роботу. Адже перешкоджання підприємницькій діяльності — це теж є порушенням закону.
У поліції ж своя зона відповідальності. Від заступника начальника Козельщинського відділення Романа Ніколаєнка я почула наступне:
— На сьогоднішній день даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкрито кримінальне провадження за статтею 246 Кримінального Кодексу України (ред.: «Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого»).
Отже, у будь-якому разі оцінку фактам мають дати правоохоронні органи, а наша справа — надати цьому широкого розголосу і забезпечити контроль громади.

Надія ЛИТВИН

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *