Хто ми?

Ната ГОНЧАРЕНКО

Серця клекочуть громи –
Хто ми?
Часу нетлінні схрони,
Хто ми?
Аркуші, терн корони,
Хто ми?
Склепи, хрести і дзвони,
Хто ми?
Пращурів клич невтомний,
Хто ми?
Ворогу лють, судоми,
Хто ми?
Спадщини жар, клейноди,
Хто ми?
Мул, каяття, забобони,
Хто ми?
Мертвих руїн бастіони,
Хто ми?
Сильний, незламний народе,
Хто ми?

ПЕКТОРАЛЬ

Дивлюсь на тебе, Пектораль,
Минуле як провалля,
Прошарок квіток і печаль,
Що проросло страждання.
П’ятнадцять зранених століть
Від тебе до Софії,
А верхній шар – небес блакить,
Гармонія і мрії.
Тебе скувати наказав
Мудрець, правитель дужий.
Він жар людських сердець пізнав
І пил розладдя лютий.
Він ніби ниточку провів
У наше сьогодення,
Створив узорами без слів
Завітне одкровення,
Що розлад тільки біль несе,
Ненависть і скорботу,
Що доброта з’єднає все,
Хоч то тяжка робота.

Та тільки у любові сенс
Побачив древній лицар.
Сховав у золоті поет,
Як подолати лихо.

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *