Денис із Полтавщини: «Щоб москалі пішли з нашої землі і більше не повернулися! Щоби заблудилися по дорозі і більше ніде ніколи не знайшлися!»

Світлодарська дуга. Позиції  30-ї окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. Розмовляю з Денисом із Полтавщини

Як давно Ви на фронті?
— Півроку.
Що за цих півроку змінилося у Вашому житті?
— Тут цікавіше. Більше дорослого життя. Більше того, що, на мою думку, повинен зробити кожен чоловік. Особливо при такій ситуації, яка зараз у нас в Україні.
— Чим Ви займалися до служби?
— Був вантажником, працював на м’ясокомбінаті, в інших місцях.
— Чому вирішили служити в армії?
— Спочатку пішов на строкову службу. А потім, після присяги, вирішив підписати контракт. Там, на строковій, нудно. Тут — веселіше.
— Хто чекає вдома?
— Рідні. Сестра, племінник, племінниця, мама з батьком.
— Хвилюються?
— Авжеж. А я тут хвилююся за них, як вони там. Це природно.
— Часто бувають ситуації (бойові зіткнення — прим. авт.)?
— Бувають. Але не так уже й часто. Головне, що в перервах між обстрілами дають працювати, облаштовувати позиції.
— Чи їздили у відпустку? Як зустріли Вас близькі?
— Коли приїхав додому, рідні і друзі сказали — змінився. По-іншому став мислити. Подорослішав. Тут швидко дорослішаєш.
— Яка у Вас мрія?
— Щоби швидше війна закінчилася. Думаю, це найбільша мрія усіх українців. Щоб Крим і все, що наше, повернулися до України. Щоб москалі пішли і більше ніколи не поверталися. Щоб заблудилися по дорозі, як назад ітимуть, і більше ніде ніколи не знайшлися.
— Ваші побажання побратимам?
— Щоб усі повернулися живими, здоровими, щоб рідні їх дочекалися, щастя, здоров’я, побільше й удачі, бо вона потрібна кожному.

Спілкувався
Володимир ПАТОЛА

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *