Українське дротове радіо поховали

2 лютого 2019 року навіки замовкло радіо в Козельщині, а в селах уже давно й забули, що це таке. Кажуть, що дротове радіо морально застаріло. І все ж таки, на мою думку, дуже зручно, коли репродуктор — у твоїй оселі. Займаючись власними справами, можна дізнатися новини, прослухати цікаву передачу, прогноз погоди, гарну пісню. Колись двічі на тиждень жителі району мали можливість ознайомитися з місцевими новинами.
Зараз є Інтернет, телевізор, радіоприймачі і здається, що доступ до інформації необмежений. Та біда в тому, що в наших селах відсутнє якісне покриття Інтернетом, а Козельщина знаходиться в такій зоні, що FM-приймачі не вловлюють жодної програми суспільного мовлення. Ні Перший канал, ні «Промінь», ні «Культуру» і навіть Полтаву не чути. А з Кременчука нам транслюють комерційний російськомовний продукт – «Шансон», «Русскоє радіо», «Наше радіо». І як результат, до сільського населення не доходить актуальна інформація на важливі теми суспільно-політичного, економічного, культурно-просвітницького спрямування. Тому ми і не чуємо, щоб серед додзвонювачів на інтерактивні радіопрограми були жителі сільської місцевості. Переважно в ефір виходять жителі великих українських міст.
Загальновідомо, що так само, як і комерційні радіочастоти, наші телевізійні канали разом із провідними галузями промисловості давно вже прибрали до рук олігархи. Незаперечна істина: «Хто володіє інформацією – той володіє світом!». Інформація – це зброя. І тут Україна дуже програє навіть своєму агресивному сусіду. У них мережа дротового мовлення збережена, успішно функціонує для донесення кремлівської пропаганди у найвіддаленішу глибинку.
В олігархів, які володіють цілковитою монополією на інформацію, відсутнє державницьке мислення.
Україна для них – територія для власного збагачення. Доля українського народу, його запити і потреби їм байдужі. Яскравий приклад – коли «Укртелеком» з державної власності за сприяння Януковича перейшов до рук олігарха Ахметова, дротове мовлення стало лише обтяжливим додатком до його бізнесу.
Тож, люди, думайте, хто замовляє музику і чи варто нам під неї танцювати!

Володимир ДЕРЕЧА,
пенсіонер, смт Козельщина

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *