Як правильно відмовлятися від скоромної їжі у піст?

«Я суворо дотримуюся посту. Від скоромного відмовляюся, чим часто привертаю зайву увагу. Може, це гординя? Чи правий я? Порадьте, як потрібно правильно відмовлятися? запитує Борис Семенченко»

Ось що з цього приводу відповідає протоієрей Димитрій Гарчук:
— Піст — це, в першу чергу, утримання від гріха, час максимально завзятої боротьби з гріхом, а утримання від того чи іншого роду їжі є допомогою і підтримкою в цій боротьбі. Утримання від скоромної їжі є аж ніяк не головною діяльністю в подвигу. Якщо ми говоримо про дотримання посту, в першу чергу, ми повинні думати про піст духовний, інакше відбувається протилежна річ: непомірне зростання гордині, коли сидять на хлібі й воді і знатися ні з ким не хочуть.
Є досить відомий випадок у житії преподобного Гавриїла Самтаврійського (Ургебадзе), у якому подвижник роз’яснив, чим є справжній піст. Один священнослужитель запитав старця:
— А що таке піст?
— Зараз поясню, — відповів старець і нагадав йому всі його гріхи, вчинені з дитинства. Від сорому священнослужитель не знав, куди подітися, і став плакати. Старець раптом розвеселився і запропонував йому трохи поїсти.
— Як же я можу зараз їсти? Мені так погано! — відповів той.
— Ось це і є піст: коли пам’ятаєш про свої гріхи, каєшся і вже не думаєш про їжу.
14-та глава Послання до римлян переважно присвячена повчанням про неосуд тих, хто з тієї або іншої причини не постує. Про відмову від посту заради того, щоб не засмучувати тих, хто не постує, у Священному Писанні мови немає. Щоправда, у житіях святих, патерику можна зустріти ситуацію, коли святі з любові до ближнього порушували піст, але це були поодинокі випадки, відбувалося це з глибоким смиренням та любов’ю до ближнього і носило поодинокий, а не систематичний характер.
Якщо життєві обставини складаються таким чином, що під час посту Ви опинилися на якійсь знаменній події невоцерковлених людей, можна знайти вихід із ситуації, щоб не згрішити і не образити тих, хто вас щиро бажає бачити на святі. Якщо, приміром, це на роботі — можна прийти на свято, трохи побути з колективом, привітати винуватця торжества. Але ж ніхто ж не змушує вас їсти при цьому непісну їжу!
Не акцентуйте увагу на своєму подвигу посту, але й не соромтеся сказати колегам про те, що ви постуєте. Можливо, спочатку це їх здивує, але з часом це буде навіть викликати до вас повагу. На столі, який влаштовується на честь Нового року чи іншого загального свята, завжди можна знайти щось пісне: рибу, овочі, фрукти, оливки і т. п. Тим більше, якщо стіл готується «вскладчину», ви можете самі принести якусь пісну їжу.
Невольник — не богомольник, та й не постувальник. Кожен піст корисний тоді, коли він здійснюється добровільно і по силах, а якщо ви в них не впевнені — порадьтеся зі своїм духівником і лікарем. Божої допомоги у пісному діянні не заради поста, а заради Христа!

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *