Звільняв Україну і Європу

Уродженець села Драбового Драбівського району Полтавської області Костянтин Тихонович Мірошник, 1915 року народження, після закінчення фізико-математичного факультету Лубенського педагогічного інституту в 1937 році був призначений учителем математики і фізики Бреусівської середньої школи Козельщинського району

К.Т.Мірошник. Австрія. 18 травня 1945 р.

Уродженець села Драбового Драбівського району Полтавської області Костянтин Тихонович Мірошник, 1915 року народження, після закінчення фізико-математичного факультету Лубенського педагогічного інституту в 1937 році був призначений учителем математики
і фізики Бреусівської середньої школи Козельщинського району

А вже у жовтні 1939 року його призвали на військову службу і Костянтин став учасником радянсько-фінської війни (30 листопада 1939 р. — 12 березня 1940 р.), командував взводом. Особливо жорстокі бої точилися на Карельському перешийку (територія між Ладозьким озером і Фінською затокою), де розташовувалися дуже потужні фінські укріплення, відомі як «лінія Маннергейма».
Героїчно і мужньо боровся К.Т.Мірошник з німецько-фашистськими загарбниками. Захищав Ленінград. Був учасником військового параду 7 листопада 1941 року в Москві.

К.Т.Мірошник — крайній зліва. Румунія, липень 1945 р.

З цього ж місяця почав служити механіком вузла зв’язку Народного Комісаріату Оборони (НКО), а з березня 1942 року — техніком букводрукарського телеграфного п’ятиклавішного апарату Бодо, з травня 1943 року — старшим техніком-лейтенантом телеграфу, з 2 травня 1945-го і аж по березень 1947 року — телеграфним інженером.
До речі, з 2-го червня і по 1 грудня 1942 року мав постійний пропуск для входу в Кремль.
Костянтин Мірошник звільняв Україну, Молдавію, Румунію, Болгарію, Югославію, Угорщину, Австрію. Безпосередньо брав участь у Дніпропетровській, Нікопольсько-Криворізькій, Березнегувато-Снігурівській, Яссько-Кишинівській, Бєлградській, Будапештській, Віденській та інших наступальних операціях. Численні поранення лікував у госпіталях, а потім — знову на фронт.
Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями: «За взяття Будапешта», «За взяття Відня», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» та іншими, зокрема, й медаллю «За доблесну працю» уже в мирний час.

Після демобілізації з 23 серпня 1947 року працював учителем фізики й математики Бреусівської середньої школи, з 1 серпня 1951 року — директором Козельщинської середньої школи; з 28 серпня 1955 р. — знову вчителем математики Бреусівської середньої школи, а в 1960/1961 – 1966/1967 навчальних роках – ще й завучем, а в 1967/1968 – 1972/1973 навчальних роках — директором цієї ж школи.

К.К.Мірошник (син)


Костянтин Тихонович був талановитим учителем і сильним керівником; але професійна діяльність аж ніяк не заважала йому бути ще й взірцевим сім’янином. Вірною супутницею життя і надійною підтримкою Костянтина Тихоновича була дружина Ніна Іванівна, яка працювала бібліотекаркою у Козельщинський школі та тривалий час (до 1992 року) — лаборанткою у Бреусівській школі й відзначалася високим професіоналізмом, делікатністю, тактовністю і ввічливістю.
Подружжя Мірошників виростило і виховало чудового сина Костянтина, який закінчив школу із золотою медаллю, а потім присвятив себе військовій справі. Біографія Костянтина Костянтиновича, як і його батька-фронтовика, дуже яскрава. Вона також варта для наслідування молодшим поколінням.

Матеріал підготував
Григорій Сердюк,
член Національної спілки журналістів України

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *