Як полтавці-краєзнавці козацькі стежки торували

Цілющий колодязь, таємничі артефакти Шар-гори, сторожова козацька вежа і чудодійна ікона
Божої матері — лише найбільш яскраві «родзинки» нашого краю. Тому його історію потрібно вивчати у деталях і передавати наступним поколінням, бо у ній багато не просто цікавого, а захопливого, неймовірного, ексклюзивного, і навіть містичного. У цьому впевнилися учасники другого виїзного засідання Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (голова — доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі Олексій Нестуля), яке відбулося 10 жовтня у Козельщині

Ідею такої подорожі нашими місцями запропонував та сприяв її втіленню меценат, депутат обласної ради, уродженець села Сушків Козельщинської територіальної громади Сергій Сушко. Він не один рік активно підтримує місцевий краєзнавчий рух, друковане слово і людей, які присвятили своє життя справі пошуку зерен істини.
Члени краєзнавчого осередку області ознайомилися не теоретично, а на практиці з історичними місцями Козельщинського краю. Маршрут пізнавальної подорожі проліг через пам’ятні й дорогі мешканцям краю місця. Місію екскурсовода професійно і гідно виконував краєзнавець, козельщанин Іван Кравченко, чиї дослідження та знахідки все більше й більше дивують не лише місцевих істориків, музейників, учителів, а й дослідників обласного та державного рівнів.
Село Пашенівка (у деяких джерелах Пашенна, Пашене) Хорішківського старостату вабить вічнозеленою красою сосново-вільхового масиву, що притулився до маленького села з кількома десятками дворів. А ще пишається своєю історичною значимістю, бо ж саме тут похований український математик, механік і фізик Михайло Остроградський, чиє ім’я ЮНЕСКО внесла до списку видатних математиків світу. Біля місця вічного спочинку великого вченого група краєзнавців ушанувала його пам’ять хвилиною мовчання, поклавши на могилу квіти, згадала ще раз його внесок у вітчизняну та світову науку. Почули й маловідомі факти, які замовчувалися довгий час: перекази свідків, тодішніх комсомольців, яких посилали на розбирання, розгрібання, а точніше — знищення родинного склепу Остроградських, про перипетії особистого життя вченого, про ставлення до релігії, кріпацтва, про вигадане й реальне.

Подальший маршрут овіяний іще більшою кількістю переказів, легенд. Це престара криниця між селами Костівкою й Хорішками, за дослідження якої взявся Іван Миколайович Кравченко. Дослідникові завдяки спогадам старожилів удалося з’ясувати — а чи, може, припустити, — що колись на цьому місці проходив один із соляних шляхів — Бакаїв шлях, нерозорані залишки якого видно на південь від криниці. На ночівлю чумаки утворювали укріплені табори, обставлені з усіх сторін валками возів. У центрі місця перепочинку й була викопана криниця, воду якої вважали цілющою. Проте можна припустити, що «свячений колодязь», як називають це місце жителі прилеглих сіл, має більш давнє походження. Та найбільше вражають будівельні тонкощі давньої знахідки: кладка на вапні з міцної старовинної цегли, що іде під воду, під нею дубові бруси під водою, дерев’яне, з отвором для струмуючого джерела дно, під яким — фільтровий настил, схожий на наш гравій. А із самих глибоких надр — джерело цілющої холодної води. За ініціативи Івана Кравченка група таких же ентузіастів розчистила з допомогою техніки криницю, встановила зруб із коловоротом. Давню знахідку позначили табличкою з написом про походження, спорудили вхідну арку та альтанку для туристів. Робітники із благоустрою та учні Хорішківського ліцею прибрали прилеглу територію, висадили дерева та кущі.
Тож гості скуштували джерельної води, зігрілися чаєм, настояним на травах Припсілля.
По-новому дивувала і предковічна, овіяна козацькою славою Шар-гора біля північно-східної околиці села Приліпки. Тут знову згадували про сліди середньовічних укріплень, підземні ходи і кургани. Найчастіше в історичних довідниках ця місцина згадується як форпост Київської Русі на південно-східних рубежах. Проте знахідки наших днів дають право робити припущення про більш древню історію гори. Бачили на власні очі імовірні сліди великого льодовика, місце надгробного каменя вождя гунів, інші не менш захопливі й дивовижні ознаки прадавнини. Зокрема, знайдені на цій місцині хрестики різної доби, закріпки, фрагменти посуду, цвяхи власним професійним оком оцінювали й учасники виїзного семінару.
Логічним завершенням краєзнавчої подорожі стало відвідання в Козельщині собору Різдва Пресвятої Богородиці, знайомство зі «свіжими» свідченнями про цілющу силу ікони Козельщинської Богоматері, історія якої переплітається із прізвищами Козельських, Остроградських, Капністів.Довершене уявлення про Припсільський край, Козельщинську громаду та її сьогодення доповнили відвідини Smart Простору — сучасного громадського освітньо-культурного центру, відкритого Благодійним фондом Миколи Сушка (сина згаданого уже Сергія Сушка) Smart Foundation.

Вручення Почесної грамоти Національної спілки краєзнавців України члену обласної організації, бреусянину Григорію Сердюку

У ході екскурсії Простором, гості схвально оцінили функціональне призначення будівлі, що раніше було звичайною бібліотекою, надсучасні можливості закладу для навчання, роботи й дозвілля, а також оновлений фонд бібліотеки, де належне місце відведено і виданням краєзнавчої тематики.
Спілчани дізналися про напрацювання команди ентузіастів з організації молодіжної волонтерської діяльності при Smart Просторі, реалізації окремих проєктів та програм, про перші кроки 3D-моделювання та друку (заклад має 3D-принтер).
Під час теоретичної частини, що проходила в лекційній залі, шановне товариство розглянуло низку організаційних питань.

Новий член обласного осередку краєзнавців — козельщанин Іван Кравченко

Приємною подією стало вручення Почесної грамоти Національної спілки краєзнавців України члену обласної організації, бреусянину Григорію Сердюку. Підтримали одноголосно і пропозицію про поповнення обласного осередку краєзнавців новими обличчями, серед яких ентузіаст, патріот і дослідник минувшини рідного краю, козельщанин Іван Кравченко та кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка (а для мене особисто — колишня викладачка літератури) Віра Мелешко.
«Зерна істини важко шукати, — зазначила у підсумку член правління обласної спілки краєзнавців Людмила Бабенко. — Проте ці глибинні дослідження під силу лише справжнім сподвижникам, патріотам».

Сподіваємося, що пізнавальна подорож Козельщинським краєм не лише збагатила професійний інтерес дослідників історії рідного краю, а й зацікавила читачів, культурологів, туристів, фахівців-культурологів своїм минулим і сучасним з його духовною складовою. Ми впевнені, що саме з таких історій, як із цеглинок, складається велика історія нашої України.

Тетяна БРАЖНИК,
член НСЖУ
смт Козельщина
Фото з соціальних мереж

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *