Не знаєте, як боротися з кризою?Підсуньте їй… свиню!

Ті, хто працює на сучасних тваринницьких фермах і комплексах, давно не тягають відрами воду для тварин. Важкі гумові чоботи відійшли у минуле. Технології відтоді злетіли на небувалий рівень. Але сьогоднішнього прогресивного тваринництва не було би без того, у якому працювали колись наші бабусі. Саме ті підвалини, закладені їхніми мозолястими, покрученими тяжкою працею руками, стали трампліном для прогресу та впровадження новітніх технологій у сільському господарстві.
Яке ж воно, сучасне свинарство? Щоб його побачити, не треба їхати за тисячі кілометрів, за кордон. Досить зазирнути до нашої Приліпки. Тут працює товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО СТВ», головний бенефіціар і керівник якого — Тетяна Скляревська

Початок
16 років тому, згадує чоловік Тетяни, підприємець Юрій Скляревський, вони придбали на біржі напівзруйноване, без вікон і дверей, приміщення колгоспної свиноферми, яке ліквідатори продавали за борги колишнього колгоспу, — ще не знаючи, що буде з ним робити, просто для того, щоб будівлю не купив хтось для розбору на будматеріали. Про свинарство тоді навіть мови не було. Так минув рік. Колишня ферма так і стояла — лише стіни й дах, ні підлоги, ні вікон, ні дверей.…
Якось увечері у Приліпку до Скляревських завітав пашківський аграрій Станіслав Лобач, який на той момент спільно з Інститутом свинарства займався розведенням Червонопоясої породи свиней. Привіз 35 своїх поросят, висипав те добро прямо у фермське приміщення: «Займайся! Будуть гроші — розрахуєшся!» І поїхав. А та малеча, не більше 7 кілограмів кожна, розбіглася по всіх цих щілинах, тож поморочилися, доки їх виловили, зібрали докупи… Тоді довелося терміново робити сяку-таку тимчасову загорожку: молоток, цвяхи — в руки, зібрали якісь уламки дошок, що валялися тут же, на території. Добре, що справа була влітку, хоч не треба було думати про обігрів… Словом, відступати було нікуди. Так починалося новітнє свинарство у Приліпці. Хоча до того ніколи у житті ні Тетяна, ні Юрій (за освітою — бухгалтер та агроном) навіть не думали, що колись стануть тваринниками.

Оператор відгодівлі Валентина Зарівчацька

Організація. Люди
ТОВ «АГРО СТВ» займається як рослинництвом, так і тваринництвом. Але спочатку була ферма. Стара колгоспна ферма, зі старими технологіями, від якої лишилися тільки стіни й дах. Поголів’я довелося нарощували у наявних умовах, тобто мінімальних. А вже згодом стали вкладати кошти у реконструкцію, передові технології. На початку шляху інформацію черпали з виставок, спілкування з фірмами-постачальниками кормів, обладнання та ветеринарних препаратів. Згодом Юрій кілька тижнів вивчав європейський досвід свинарів у Німеччині, Швейцарії, Данії під час тваринницьких курсів при аграрному університеті в Триздорфі (Німеччина).
Зараз же у цьому плані набагато легше — є багато інформації в інтернеті, можна оплатити і пройти навчання на вебінарах, під час онлайн-конференцій.

Оператор комбікормової лінії Сергій Сірик

Сьогодні стару колгоспну ферму не впізнати, у порівнянні з минулим — це просто космос. Ручна праця виключена. Усі, без винятку, технологічні процеси повністю автоматизовані. Зокрема, виготовлення комбікорму, а також його транспортування до накопичувальних бункерів та роздача до кормових автоматів, із яких корм отримують безпосередньо тварини; система автопоїння тварин. Циркуляція повітря та підтримання у приміщеннях необхідного мікроклімату теж здійснюється за допомогою автоматичної системи вентиляції та комбінованої системи опалення (основної — твердопаливної та локальної — електричної). Гній видаляється через щілинну підлогу за допомогою самосплавної системи каналізації. Як бачимо, усі процеси керуються та контро-люються за допомогою сучасних комп’ютерних систем, що виключає можливість людської помилки.

Слюсар Віктор Бужинський

На фермі утримується 2500-3000 голів свиней. Безпосередньо обслуговуванням тварин займаються п’ятеро працівників: Любов Бужинська — завідувачка ферми, Марина Прокопенко — технік штучного осіменіння, Марина Могилат — оператор репродуктора, Валентина Зарівчацька — оператор відгодівлі та Олег Пащенко — різноробочий. І за такої організації праці справляються відмінно. Любов Бужинська має вищу зооветеринарну освіту й закінчила аспірантуру в Полтавській аграрній академії. Решта працівників теж постійно навчається. Раніше — на галузевих виставках, семінарах, конференціях, зараз — в основному, на вебінарах з відтворення, годівлі, ветеринарії, генетики, які організовують технологічні компанії, асоціація свинарів України тощо. На підприємстві є архів цих занять у записах, за потреби їх переглядають. Крім того, великі постачальники сировини для кормів, ветеринарних препаратів, генетичного матеріалу мають у своєму штаті висококваліфікованих спеціалістів, які надають консультації своїм клієнтам, тож працівники ТОВ «АГРО СТВ» постійно з ними контактують. Тобто процес навчання триває постійно, бо сьогодні інакше просто неможливо.
— Головний актив підприємства — це люди, — каже Тетяна Скляревська. — Ми зацікавлені у якісній та відданій роботі наших працівників, тому намагаємося створити комфортні умови праці та адекватний рівень заробітної плати. Не чекаючи відповідних змін у законодавстві, ми переглядаємо розміри заробітної плати, як тільки з’являються передумови в економіці підприємства. Як правило, робимо це один-два рази на рік.

Оператор репродуктора Марина Могилат

Виробництво
Загалом важко визначити назву цього тваринницького об’єкту. За розміром та обсягами виробництва — це свинотоварна ферма. Але за функціоналом — справжній свинокомплекс.
Тут діє замкнутий цикл товарного виробництва м’яса — починаючи з утримання чистопорідних тварин порід Велика біла, Ландрас, П’єтрен, і до отримання гібридного молодняку та вирощування його до забійних кондицій. До 2016 року найбільшу увагу приділяли годівлі та умовам утримання, вважаючи їх головними чинниками у вирощуванні свиней. Але під час навчання у Німеччині, спілкування з професорським складом університету, спеціалістами великих компаній – виробників свинини (50 тисяч свиноматок при одночасному утриманні свиней більше мільйона голів!), Юрій зрозумів, що на підприємстві дуже недооцінена роль генетики. Тоді ТОВ «Агро СТВ» уклало угоду з постачальниками племінних тварин виробництва компанії РІС — підрозділу британської компанії Genus, новатора у царині генетичного поліпшення тварин. Після цього діяльність підприємства вийшла на якісно новий рівень свинарства загалом, і зокрема — якості м’яса, показників приростів, швидкості росту, споживання корму. Так у виробничому процесі почався новий етап.

— Чим довше ми працюємо, тим довшим стає наш виробничий ланцюжок, — розповідає пан Юрій. — Ми почали з вирощування та відгодівлі. Потім стали самі виготовляти корми. Тоді додали репродукцію — стали розводити свиноматок, самі займалися гібридизацією. Тобто фактично розпочали з кінця, а з набуттям досвіду поступово додавали нові ланки ланцюжка. Поголів’я нашої ферми не достатнє для того, щоб заробляти виключно на оборотах, адже з кожним роком економічні умови стають жорсткішими, зростає вартість кормів, енергоносіїв, ветеринарних препаратів, а ціни на живу вагу свинини залишаються на одному рівні вже 6-7 років. Більше того, останній рік вони навіть знижуються. У таких умовах вижити і розвиватися можливо лише тоді, коли займатися не однією справою, але й супутніми речами. За цей час було багато кризових ситуацій, коли стояло питання: вижити чи закритися.
У кожну кризу ми шукали додаткові шляхи, резерви, щоб вижити і втриматися, і завдяки цьому — розвивалися. Наприклад, навчилися самостійно оптимізувати раціони за допомогою сучасного програмного забезпечення, стали розробляти власні рецепти комбікормів, виготовляти власні премікси, організували переробку сої, щоб мати власну соєву макуху та олію, які використовуються при виготовленні комбікормів.
Я з задоволенням вживаю м’ясо нашого виробництва, адже воно надзвичайно смачне, а завдяки власному кормовиробництву я ще й упевнений у його повній безпечності. У мене часто запитують, чи використовуємо ми в годівлі свиней біодобавки, маючи на увазі, що це щось жахливе. І чому людей лякає слово «біодобавки»? Адже саме слово «біо» означає, що продукт створено з натуральних складників. Ще питають: а чи є там хімія? Але що називати хімією? Кухонна сіль, яку ми використовуємо у харчуванні та побуті, крейда — це теж хімічні речовини і ми їх споживаємо без застережень! У цьому сенсі — так, ми використовуємо хімію. У нас збалансована рецептура годівлі свиней, і ми не використовуємо у відгодівлі таких речей, які можуть дійсно в подальшому зашкодити здоров’ю людини, — кормових антибіотиків, гормонів, інтерферонів. Звісно, ці добавки можуть зробити процес виробництва більш ефективним з точки зору економіки, але вплинуть і на смакові якості свинини, і на її безпечність у вживанні, а це суперечить нашому світогляду та нашому баченню місії підприємства.

Технік штучного осіменіння Марина Прокопенко за допомогою ультразвукового дослідження визначає, чи свиноматка супоросна після штучного осіменіння

Бізнес
Проблем у приліпських тваринників додалося через загрозу поширення африканської чуми свиней. Це примусило вживати додаткових заходів біобезпеки, обмежувати контакти. Галузь, у цілому, втратила експортні зовнішні ринки. Тож нині «АГРО СТВ» постачає свою свинину тільки на внутрішній ринок. За рахунок смакових якостей м’яса, високого виходу пісного м’яса, низького вмісту шпику приліпській продукції надають перевагу перед іншими постачальниками. Свинину продають оптом м’ясокомбінатам або фізичним особам — підприємцям для реалізації.
Батьківське ядро тварин складається з чистопорідних високопродуктивних тварин породи Велика біла, Ландрас, П’єтрен, а на заключних етапах гібридизації використовують термінальних хряків РІС 337. Для населення продають спермодози порід П’єтрен та Ландрас. Сьогодні до Скляревських звертаються за спермодозами споживачі, які живуть у радіусі 80 кілометрів від Приліпки. Отже, підприємство вже завоювало відповідну репутацію. Водночас воно досягло тієї стадії розвитку, коли потрібно розширюватися далі, будувати нові приміщення. А для цього потрібні додаткові площі.
Криза змусила свого часу будувати сучасну кормолінію, але її можливості використовуються на 7-8%. Корми власної марки — якісні, високотехнологічні, продавати таку продукцію не соромно. Тому найближча мета — вийти ще й на реалізацію кормів.
Але це, у свою чергу, потребує розширення земельних угідь для вирощування кормової сировини. На старті у підприємства була невелика кількість земельних ділянок, до 90% сировини для кормів закуповували. Зараз цей відсоток набагато зменшився, а площа землекористування товариства на сьогодні обчислюється вже в сотнях гектарів. Нині ТОВ «АГРО СТВ» активно співпрацює з власниками земельних паїв, набирає в оренду земельні ділянки, пропонуючи доволі конкурентні умови, високу орендну плату.
— У нас індивідуальний підхід до кожного орендодавця, — запевняє пані Тетяна. — Ми не працюємо по шаблону й обговорюємо умови оренди, розмір орендної плати, не виходячи з того, що пропонуємо ми, а починаємо з того, що хоче людина. При необхідності авансуємо орендодавців, шукаємо інші шляхи, щоб зацікавити власників земельних ділянок до співпраці. Тому вже маємо кілька десятків орендодавців. Але на цьому не зупиняємося і розглядаємо будь-які варіанти співпраці, включаючи оренду земельних ділянок, спільне виробництво, емфітевзис, купівлю земельних ділянок, тощо. Тож чекаємо нових орендодавців, які виявлять бажання працювати з нашим товариством!

Залишається побажати успіху і процвітання цьому невеликому, але й не маленькому підприємству. І хоча Скляревські вважають, що кризові моменти інколи бувають корисними і підштовхують до пошуку нових, нестандартних рішень у бізнесі, — все ж таки нехай приводами для подальшого розвитку будуть лише позитивні стреси!

Підготувала Надія ЛИТВИН

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *