Діти обирають не тільки бойове мистецтво, а ще й певну культуру, традиції

Наталія ГРИЧЕВСЬКА,
вихованка гуртка «Юний журналіст» Козельщинського БДЮТ,
учениця Козельщинського ліцею

Зараз дітвора на дозвіллі надає перевагу смартфону чи будь-якому іншому ґаджету, а не спорту. Але є й ті, котрі вважають і роблять інакше. Вирішуючи, про який вид спорту писати, я зупинилася на дзюдо, оскільки у ньому потрібна велика витривалість. Тим паче, що у Козельщинському ліцеї вже не перший рік працює секція дзюдо від кременчуцького клубу «Кремінь Дзюдо». Більшість вважає, що, в основному, дзюдо обирають хлопці, — але це лише міф. Із групи, яка має близько 15 спортсменів, третина — дівчата

Отже, дочекавшись закінчення тренування, я вирушила до юних спортсменів і спортсменок із двома запитаннями: як або чому ти потрапила (-в) на дзюдо? Яка у тебе мотивація?
Першою я зустріла дівчинку на ім’я Іванка. Вона досить привітна, цікава та незвичайна, але й сили в неї не менше. Прізвище у дівчинки не менш цікаве — Ро-зова. Іванка, сміючись, згадує, як шість років тому прийшла на дзюдо через те, що її часто ображали однокласники. Не все було так просто. З вибором їй допоміг старший брат, також спортсмен. Хлопчина розповів малій Іванці, що таке дзюдо, що там роблять, чому навчаються, і дівчинка вирішила спробувати.

Іванка Розова

— Я хотіла лише спробувати… А мене затягнуло туди на шість років, — каже Іванка.
Якщо ви подумаєте, що дівчині вже є хоча б чотирнадцять і займається вона з 8 років, то помилитеся. Вона ходить на дзюдо з семи років, тобто від самого початку роботи цієї секції. З мотивацією Іванка ще не зовсім визначилася, хоч уже має жовтий пояс, але їй дуже хочеться стати сильною фізично та психологічно, і перш за все вона хоче захищати слабших.
Далі я підійшла до не менш цікавої дівчинки. Її звуть Женею, але досить часто можна почути на її адресу вже звичне для неї прізвисько — Євгеніус. Так її називають лише на дзюдо, у своєму колективі, для інших вона — чемпіонка Євгенія Капуста. Неодноразово дівчинка займала призові місця на змаганнях у містах за сотні кілометрів від Козельщини. Женя розпочала свій спортивний шлях далеких п’ять років тому через цікавість.

Євгенія Капуста

Згодом зрозуміла, що їй подобається, та вирішила продовжити. Першу перемогу дівчинка отримала у змаганнях свого клубу «Кремінь Дзюдо». У колекції Жені безліч перемог, але найзнаковішою для неї є перемога на Всеукраїнському турнірі з дзюдо у Кривому Розі. Також дівчинка відвідувала всеукраїнські турніри у Києві, Херсоні та Харкові та займала там призові місця. Мотивацією для Жені є чорний пояс, до якого залишилось отримати лише декілька поясів, адже вона вже має помаранчевий.

Микола Картошкін

Клуб «Кремінь Дзюдо» має великий успіх, адже його вихованці вже з перших місяців занять займають призові місця, незважаючи на те, дівчина це чи хлопець. Наприклад, Катя Гричевська, Женя Капуста і багато інших хлопців і дівчат. Тож мені було цікаво поспілкуватися із тренером Миколою Картошкіним:
— Що розвиває дитина завдяки старанній праці на дзюдо?
— Якщо старанно працювати, розвинути можна майже все: силу, швидкість, гнучкість, уміння, координацію, баланс, опір та впевненість у собі. Через ситуації на змаганнях, що постійно змінюються, дитина досить швидко розвиває своє «тактичне» мислення.
— Але чи не буде розвиватися і якась агресія? — поспішила запитати я.
— Дзюдо не заохочує агресію, бо завдяки своїм стосункам із товаришами дитина вчиться співпрацювати, поважати інших і розвивати контроль над собою. Незважаючи на те, що це бойове мистецтво, спочатку дзюдо передає у своїй практиці певну культуру і традиції, такі як повага, дисципліна, емоційний баланс, і вводить багато інших цінностей у щоденні дитячі звички. Крім того, дзюдо — це й олімпійський вид спорту.
Як бачимо, обирати щось рухливе —
корисно для здоров’я фізичного і морального, тож не витрачайте час, сидячи вдома за телефоном, обирайте спорт!

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *