SONY DSC

…А раптом оце «коли-небудь» — не настане?

У порту Роттердама у Нідерландах виявили рекордну партію кокаїну вартістю майже 126,5 млн євро —
1515 кг наркотиків було заховано у вантажі какао-бобів. Влада Єгипту має намір заборонити вирощування у країні декоративних рослин через дефіцит водних ресурсів. У Чехії заморозять зарплату чиновників і депутатів протягом одного року, щоб збільшити зарплату лікарів, викладачів, соціальних працівників, військових, правоохоронців та пожежників.
У Казахстані повністю скасували смертну кару

Як бачимо, світ живе своїм життям, стрічка новин рясніє як негативом, так і позитивом. А у нас продовжуються Святки. Мої вам різдвяні вітання! Христос народився, Україною крокує Коляда. Цілий тиждень ми у 2022 році. Якщо чесно, вже не хочеться озиратися назад і перебирати минулорічні гаразди й негаразди. То було вчора, і, за великим рахунком, воно сьогодні не має значення, бо того, що вже сталося, не змінити. Дивитися у далеку перспективу теж побоююся — що не день, то якесь стресове нововведення… Ліпше жити сьогоднішнім днем. Принаймні це об’єктивна реальність, у якій хоч щось залежить від тебе.
Є таке поняття — синдром відкладеного життя. Це коли людина ніяк не може почати жити повноцінно, очікуючи якогось сприятливого моменту для цього. «Ось іще трохи почекаю, а там… Треба потерпіти — а тоді… Як тільки — так і відразу…». І за цими очікуваннями ми можемо не помітити, як повз нас проходить реальне життя.
— Ось піду до школи… (Пішов, і що? Дива не сталося, треба вчитися).
— Ось закінчу університет… (І що далі? Пошук роботи, турботи про заробіток).
— За нагоди — одягну… (А як дізнатися, коли ця нагода? Невже потрібно щось особливе, щоб мати гарний вигляд?).
— Ласощі — тільки для святкового столу… (А щодня треба неодмінно їсти бадилля? Це ж як треба себе не любити!).
— Найкраще вино — тільки для особливого випадку… (А як ти дізнаєшся, яке вино найкраще, коли все життя п’єш гидоту, чекаючи того самого випадку?)
— Як схудну — ось тоді… (А до того, як схуднеш, будеш страждати і мучити себе комплексами?).
— Купимо будинок — тоді заживемо! (Якщо немає злагоди у родині в тісній квартирці, то у величезному будинку її точно не додасться).
— Ремонт зробимо — тоді на море… (А якщо взагалі не зробимо в найближчі роки, то що — і моря не побачити?).
То що — знайомі ситуації? Ось так і живемо мріями про майбутнє, коли справжнє життя зовсім поруч, варто лише зробити маленьке зусилля, щоб його помітити. Якось натрапила в інтернеті на сумний вірш, у якому розповідалося про те, як пішла з життя старенька бабуся. Коли розбирали її речі, знайшли гарну сукню, яку вона жодного разу не одягла, очікуючи особливої нагоди. Дефіцитні колись парфуми, якими так і не напахтилася, бо не було підходящого випадку. Сервіз із японської порцеляни, яким не користувалася, бо берегла для особливо поважних гостей… І ще багато подібних речей, які колись придбавалися з неймовірними зусиллями, а тепер виявилися нікому не потрібними і в результаті опинилися на смітнику.
Тож пам’ятаймо, що життя — це, як співається у відомій пісні, мить між минулим і майбутнім, тому важливо виробити у собі звичку не думати про майбутнє, а діяти в теперішньому часі, щоб не опинитися колись на смітнику життя.
А впоратися з реаліями сьогодення, зорієнтуватися, розібратися неодмінно допоможуть вам «Козельщинські вісті». Ми вдячні тим читачам, хто залишається з нами протягом десятиліть, і раді всім, хто доєднається до їх числа. Тримаймося разом, щоб не тільки мріяти, але й діяти і бути успішними!
Надія ЛИТВИН

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *